понеділок, 17 вересня 2012 р.

                           Дитячий портал "Лукошко сказок".


   З початком навчального року відчинила двері і  "Школа початківців". Цього разу на урок "Інформаційна культура юного читача в сучайній бібліотеці" завітали учні 3 - 8 класів школи - інтернату №1. На ньому діти познайомились з роллю компютера в сучасному світі та працювали в дитячому порталі "Лукошко сказок", який є навчальним ( розвиває логіку в іграх), дозвілевим ( розвиває художню майстерність) та пізнавальним (прилучає дітей до художньої літератури). Цей портал став улюбленим як для дітей так і для дорослих. Кожен зміг  на ньому знайти  заняття до вподоби.




                                       Смайлику 30 років!


Нікому не потрібно пояснювати, що таке - смайлик! Він настільки міцно й органічно живе в нашій переписці, не тільки в особистому, але часто і в діловій. А ось виявляється, що і у смайлика є день народження, а в цьому році він відзначає "дорослу" круглу дату!

19 вересня 1982 професор Університету Карнегі-Меллона Скотт Фалман (Scott E. Fahlman) вперше запропонував використовувати три символи, що йдуть підряд - двокрапка, дефіс і заслони дужку, для позначення «усміхненого обличчя» в тексті, який набирається на комп'ютері. Це було серйозним поповненням електронного лексикону.

Смайлик додає те, чого не вистачає в дружній листуванні - емоції, міміку, інтонацію. У діловому листуванні смайлик може зняти напругу і недовіру партнера. Загалом, смайли допомагають краще зрозуміти співрозмовника, вловити його настрій, врешті-решт, вони просто забавні і викликають позитивні емоції.

А ось як досі соціальна мережа Вконтакте обходиться без смайликів - зовсім незбагненно! Може бути розробники готують сюрприз своїм користувачам, і 19-го вересня, увійшовши в свій аккаунт Вконтакте ми побачимо веселі мордочки?






неділя, 16 вересня 2012 р.

                                          Бабье лето





Есть время природы особого света,
неяркого солнца, нежнейшего зноя.
Оно называется
бабье лето
и в прелести спорит с самою весною.

Уже на лицо осторожно садится
летучая, легкая паутина...
Как звонко поют запоздалые птицы!
Как пышно и грозно пылают куртины!

Давно отгремели могучие ливни,
всё отдано тихой и темною нивой...
Всё чаще от взгляда бываю счастливой,
всё реже и горше бываю ревнивой.

О мудрость щедрейшего бабьего лета,
с отрадой тебя принимаю... И всё же,
любовь моя, где ты, аукнемся, где ты?
А рощи безмолвны, а звезды всё строже...

Вот видишь - проходит пора звездопада,
и, кажется, время навек разлучаться...
...А я лишь теперь понимаю, как надо
любить, и жалеть, и прощать, и прощаться.


четвер, 6 вересня 2012 р.

Осінь

                                                         Вересень



Вересень
Срібний вересень кличе до школи.
Свято в кожному місті й селі.
Сміх дитячий і радість довкола,
Квіти, квіти на рідній землі.
Як пташата злетілися діти
В гарну школу, у рідний свій дім.
Щоб зростати, сміятись, радіти
І навчатися в домі своїм.
Хай щастить вам! Снаги вам і сили.
Вчіться добре, плекайте знання.
Хай дарує вам школа вітрила,
Мрії чисті і радість щодня.
Миру й сонця, тепла і натхнення
Зичать вам і батьки, й вчителі.
Щоб щасливим було сьогодення
І майбутнє на рідній землі.

Вересень 

Про осінь кажуть: золота.
А я додав би: ще й багата.
Йдучи по селах і містах,
Вона несе з собою свято.

І я за щедрий урожай,
Який зібрати нам вдалося,
Вручу їй теплий коровай
І верес, вплетений в колосся.



Листок       

Наче в нашому саду
Літа й не бувало, -
Я під вишнями іду,
Листя геть опало.
Голі вишні і бузок
В тихому підтинні.
Он лише один листок
Звис на павутинні.
Зачепився нашвидку
За гіллячку нижню.
Видно, боляче листку
Покидати вишню.
Я візьму його мерщій,
Занесу до хати.
Він у читанці моїй
Буде зимувати.
В. Швець

Поблизу осінь

Покрились золотом ліси,
Трава пожухла і зів'яла...
Такої дивної краси
Я навесні не зустрічала.
Такого й влітку не було,
Хоч колосилося колосся,
Це чудо статися могло
Лише коли поблизу Осінь.
В. Чикало

Хитрий Лис фарбує ліс

Хитрий лис на верховині
Носить фарби у майстрині
Лис, покуль зима настане
Ліс фарбує у багряне.
На дива дивитись скорі
Звірі збіглися у дворі:
- Лис фарбує ліс! – Дивиться!
Не торка ялиць одних:
Хитрий він, тому й боїться
Поколотися об них.
В. Лучук

* * *

Барвиста осінь намалює небо синім,
Таким прозорим і ясним, мов скло,
І полетить в небеснім верховинні
Ключ журавлів, шукаючи тепло.
І позолота упаде з її палітри,
І зачарує ліс, і луг, і зелен-гай,
І пісня листя під сопілку вітру
Заколисав милий серцю край.
В. Чикало