Дорогі наші читачі та батьки!
Ми знаємо, як важливо зараз знаходити приводи для усмішок. Попри все, на полицях нашої бібліотеки з’явилися «нові мешканці». Їх небагато, але кожна книга — це особлива історія, яка чекає саме на вас.
Запрошуємо вас зазирнути до нас, погортати новенькі сторінки та обрати собі друга на вечір. Книги допомагають мріяти, а мрії — це те, що дає нам сили.
Вітаємо з Днем письменника!
Зі святом усіх, хто вміє перетворювати слова на магію!
• Дні стають довшими — можна читати довше!
• Пташки співають гучніше — ідеальний супровід для казки.
• На полицях нашої бібліотеки вже «виросли» найсвіжіші новинки.
Забігайте до нас за сонячним настроєм та книжками, що пахнуть пригодами!
Яку першу весняну книжку ви прочитаєте? Пишіть у коментарях! 👇
Дівчинка, яка розуміла мову природи
Леся була дуже талановитою. Вона вміла все: вишивати чарівні візерунки, грати на піаніно так, що пташки замовкали, аби послухати, і навіть знала багато іноземних мов. Але найбільше вона любила Слово. Для неї слова були як кольорові камінці, з яких вона складала неймовірні вірші та казки.
Одного разу з Лесею трапилася біда — вона захворіла. Хвороба була підступною і заважала дівчинці бігати та гратися. Інша дитина, мабуть, засумувала б, але тільки не Леся!
Сила «залізного» духу
Леся вирішила, що вона буде сильнішою за свою хворобу. Вона казала собі:
«Щоб не плакать, я сміялась».
Коли їй ставало важко, вона уявляла, що її вірші — це чарівна зброя, яка допомагає людям ставати добрішими та хоробрішими. Вона писала про Мавку — лісову красуню, про лицарів та про далекі країни.
Одного вечора, коли на небі зійшла перша зоря, Леся написала вірш про надію. Вона вірила: якщо людина має мрію і не здається, вона може «зійти на круту, крем’яную гору» і побачити там найпрекрасніший світанок.
Чому ми пам'ятаємо Лесю?
Минуло багато років, але казки та вірші Лесі Українки й досі живуть. Вони розлітаються по всьому світу, як золоті птахи. Діти люблять її за те, що вона навчила нас:
• Любити свій рідний край, як найдорожчий скарб.
• Бути мужніми, навіть коли здається, що сили закінчуються.
• Вірити у диво, яке ховається у кожній квіточці та кожному слові.
Леся стала справжньою Квіткою Ломикаменем — тендітною на вигляд, але такою сильною, що змогла пробити скелю байдужості та засяяти для всієї України.
Пам'ять у серці. Вдячність у діях. Надія в очах.
Герб — це знак нашої сили, нашої волі та нашого незламного духу
.jpg)
Наші маленькі «чомусики» дізналися, що Тризуб — це не просто красивий знак, а давній символ, який має тисячолітню історію. Під час історичного екскурсу діти відкрили для себе багато цікавого:
Звідки прийшов Тризуб? Ми говорили про часи князя Володимира Великого та про те, як цей знак карбували на давніх монетах.
Що приховано в символі? Малята разом із бібліотекарем шукали зашифроване слово «ВОЛЯ» у лініях нашого герба.
Творча майстерня: Найбільше емоцій викликала практична частина! Наші вихованці власноруч створювали патріотичні малюнки. Схилившись над столами, маленькі майстри розфарбовували символічні долоньки у синьо-жовті кольори, єднаючись у бажанні миру та свободи для рідної країни.
На фоні книжкових стелажів та патріотичних виставок панувала атмосфера гордості та натхнення. Адже знати свою історію та шанувати державні символи — це те, що робить нас справжніми українцями змалечку!
До нових зустрічей у клубі «Чомусик»!
