Ура! Весна на календарі та в бібліотеці!

 Сьогодні 1 березня, а це означає:

• Дні стають довшими — можна читати довше!

• Пташки співають гучніше — ідеальний супровід для казки.

• На полицях нашої бібліотеки вже «виросли» найсвіжіші новинки.

  Забігайте до нас за сонячним настроєм та книжками, що пахнуть пригодами! 

Яку першу весняну книжку ви прочитаєте? Пишіть у коментарях! 👇

25 лютого — 155 років від дня народження Лесі Українки

      Жила-була в одному мальовничому куточку України, серед густих волинських лісів та прозорих озер, дівчинка на ім'я Леся. Вона була не зовсім звичайною дитиною: поки інші діти галасували на вулиці, Леся могла годинами слухати, про що шепоче листя на старому дубі або про що співає весняний струмок.

Дівчинка, яка розуміла мову природи

    Леся була дуже талановитою. Вона вміла все: вишивати чарівні візерунки, грати на піаніно так, що пташки замовкали, аби послухати, і навіть знала багато іноземних мов. Але найбільше вона любила Слово. Для неї слова були як кольорові камінці, з яких вона складала неймовірні вірші та казки.

    Одного разу з Лесею трапилася біда — вона захворіла. Хвороба була підступною і заважала дівчинці бігати та гратися. Інша дитина, мабуть, засумувала б, але тільки не Леся!

Сила «залізного» духу

   Леся вирішила, що вона буде сильнішою за свою хворобу. Вона казала собі: 

«Щоб не плакать, я сміялась».

   Коли їй ставало важко, вона уявляла, що її вірші — це чарівна зброя, яка допомагає людям ставати добрішими та хоробрішими. Вона писала про Мавку — лісову красуню, про лицарів та про далекі країни.

   Одного вечора, коли на небі зійшла перша зоря, Леся написала вірш про надію. Вона вірила: якщо людина має мрію і не здається, вона може «зійти на круту, крем’яную гору» і побачити там найпрекрасніший світанок.

Чому ми пам'ятаємо Лесю?

   Минуло багато років, але казки та вірші Лесі Українки й досі живуть. Вони розлітаються по всьому світу, як золоті птахи. Діти люблять її за те, що вона навчила нас:

• Любити свій рідний край, як найдорожчий скарб.

• Бути мужніми, навіть коли здається, що сили закінчуються.

• Вірити у диво, яке ховається у кожній квіточці та кожному слові.

     Леся стала справжньою Квіткою Ломикаменем — тендітною на вигляд, але такою сильною, що змогла пробити скелю байдужості та засяяти для всієї України.

Чотири роки, що змінили нас назавжди.

 Чотири роки, що змінили нас назавжди.

   Ми стали старшими на ціле життя. Тепер ми вимірюємо час не сезонами, а кроками до перемоги та звістками з фронту. Це роки, коли "Як ти?" стало найщирішим зізнанням у любові, а звичайний вечір у колі рідних — найбільшою цінністю. Ми навчилися бачити світло навіть у повній темряві й ділитися ним з іншими.

             Пам'ять у серці. Вдячність у діях. Надія в очах.

Вітаю з Днем кота!

 Сьогодні офіційний день «Купи коту щось смачненьке»!    Нехай твій мурчик буде головним у домі (хоча він і так це знає)! 

Історичний екскурс «Тризуб — символ твоєї свободи»

 Герб — це знак нашої сили, нашої волі та нашого незламного духу

 19 лютого Україна відзначає День Державного Герба. Саме цього дня у бібліотеці для членів клубу допитливих малят «Чомусик» відбулася особлива зустріч — подорож у глибину віків.

Наші маленькі «чомусики» дізналися, що Тризуб — це не просто красивий знак, а давній символ, який має тисячолітню історію. Під час історичного екскурсу діти відкрили для себе багато цікавого:

• Звідки прийшов Тризуб? Ми говорили про часи князя Володимира Великого та про те, як цей знак карбували на давніх монетах.

• Що приховано в символі? Малята разом із бібліотекарем шукали зашифроване слово «ВОЛЯ» у лініях нашого герба.

• Творча майстерня: Найбільше емоцій викликала практична частина! Наші вихованці власноруч створювали патріотичні малюнки. Схилившись над столами, маленькі майстри розфарбовували символічні долоньки у синьо-жовті кольори, єднаючись у бажанні миру та свободи для рідної країни.

 На фоні книжкових стелажів та патріотичних виставок панувала атмосфера гордості та натхнення. Адже знати свою історію та шанувати державні символи — це те, що робить нас справжніми українцями змалечку!

  До нових зустрічей у клубі «Чомусик»! 

Година безпеки «Про міни. І не тільки…»

     У Бібліотеці-філії №8 відбувся важливий захід для учнів 5-9 класів — година безпеки «Про міни. І не тільки…».

Під час зустрічі обговорили:

• Як розпізнати вибухонебезпечні предмети.

• Правила поведінки у разі виявлення підозрілих знахідок.

• Алгоритм дій «Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101!».

Знання, які рятують життя, сьогодні є пріоритетом для кожного підлітка. Дякуємо учасникам за увагу та відповідальність!

Єднаємося з любов'ю до України

 Майстерка «Єднаємося  з любов'ю до України»: День єднання у дитячій бібліотеці

   Разом ми сила! Саме під таким гаслом у стінах нашої бібліотеки пройшла творча майстерка для учнів 1–4 класів, присвячена Дню єднання.

  Сьогодні, як ніколи, важливо відчувати плече один одного та виховувати в серцях найменших українців любов до рідної землі. Наші маленькі відвідувачі довели: патріотизм — це не просто слова, а щирі дії та дитячі усмішки.

   Під час заходу діти не лише дізналися про історію свята, а й долучилися до створення символічних виробів:

• Творча робота: Школярі виготовляли  долоньки, вкладаючи у кожну деталь надію на мирне майбутнє.

• Інтерактив: Ми розмовляли про те, що для кожного означає «єдність», та згадували міста України, які нас об'єднують.

• Книжкова хвилинка: Бібліотекарі познайомили малечу з яскравими книгами про нашу країну, її культуру та незламних героїв. Чому це важливо?

День єднання — це нагадування про те, що ми — єдиний народ. Такі заходи допомагають дітям відчути себе частиною великої та міцної родини, ім’я якій — Україна.

«Ми різні, але ми разом. І в цьому наша найбільша сила!» — ділилися враженнями учасники майстерки.

      Дякуємо всім маленьким патріотам за щирість та творче натхнення! Чекаємо на нові зустрічі в бібліотеці!