понеділок, 10 червня 2013 р.

Бібліотекарі навчаються

     Травень запам'ятався бібліотекарям, як місяць навчань. За цей період ми стали слухачами двох семінарів : обласного тренінгу з електронного урядування в рамках проекту "Бібліоміст" "Публічна бібліотека –мости до електронного урядування "


та бібліотеці - філії №3 " Вектор на євроінтеграцію". На ньому з  доповіддю "З досвіду роботи бібліотек  Польщі" виступила  бібліотекар  нашої філії - Дзигар О.М..




    Нам гулять, звичайно, ніколи,
    в школі все для нас цікаве.
    Але скоро вже канікули —
    нас нові чекають справи.
    Д. Білоус  

        Канікули любдять усі. Ця любов - унікальний випадок одностайності учнів і вчителів.
    Саме слово походить від латинського "canicula", що як не дивно, значить... песик.
    Дійсно кажуть жартома, що канікули - щасливий час, коли учні й студенти нічого не роблять, або, говорячи образно, собак ганяють. Утім, таке сумнівне заняття навряд чи приваблює вчених-педагогів. Насправді латинське слово "canicula" треба шукати не на землі, а на... небі. Бо саме так зветься латиною Сіріус - найяскравіша зірка у сузір'ї Великого Пса, або Оріона. Коли Канікула сходила на небосхилі, наставала найпекучіша пора року, і давньоримським школярам дозволялося, нарешті, відпочити. Зрозуміло, ще з весни учні починали нетерпляче виглядати свою заповітну зірку. На її честь відпускний період назвали канікулярним.
    Чимало поблукавши білим світом, слово "канікули" прийшло в нашу мову лише у XVIII ст. І одразу відчуло себе, як удома!
                                                  Ю.Шанін
                                                 
    «Канікули! Канікули!» -
    співає все навколо.
    Канікули, канікули,
    канікули у школі!

    А що таке «канікули»?
    Це – літні дні барвисті,
    це час, коли нам ніколи
    хоча б на мить присісти,
    бо треба мчати босими
    наввипередки з вітром,
    з густих лісів приносити
    горіхів повні відра.
    Це час у річці хлюпатись,
    підсмажувати спини
    і зранку в лузі слухати
    тонку струну бджолину…
    Це час, коли за друзями
    ми скучим – як ніколи,
    і нам страшенно схочеться
    скоріше знов до школи!...
    Анатолій Костецький
       Канікул чекали з нетерпінням і діти з літнього табору "Сузір'я", який діяв при ЗОШ №1. Кожен день в таборі присвячений був якійсь події: дню захисту дітей, Україні, казці, ввічливості, творчості  та ін..Бібліотека допомагала освітянам, щоб дні проведені в таборі запам'ятались їм назавжди, підготувавши і провівши  низку цікавих заходів: Лицарський Турнір ввічливості(загін №4),

    подорож "Від папірусу до CD-ROM"(2загін), де діти ознайомились з книгами 3D,




    День захисту дітей,
     
                             народознавче свято "А над світом українська   вишивка цвіте..."




                                                 майстер - клас  з вишивання,



                                                         День казки (1 та 2 загони),


                                     гра - квест "Козацькими стежками"(3 загін),





    зустріч з письмениками - земляками в рамках програми "Україна читає дітям"(3 - 4 загони).




















    Літо!!! Ура"!!!


    ПРИКМЕТИ ЛІТА
    Ластівки літають
    Над водою низько,
    Хвилі розбивають —
    Значить, дощик близько.
    Мов червоні квіти,
    Хмари в небі синім,
    Значить, завтра, діти,
    Буде вітер сильний.
    А як льону річка
    В полі засиніла,
    Знайте, що суничка
    У гаю дозріла.
    М. Чепурна




    ЛІТНІ СТЕЖКИ
    Вранці справжню таємницю
    Нам відкрила Оля:
    — Всі стежки, як придивитись,
    Мають власний колір!

    До садка біжить зелена,
    Біла — до хмаринки.
    А до річки в'ється стрічка
    Синьої стежинки!

    До суничок шлях червоний,
    Золотий — до сонечка...
    Прокидайтесь швидше, соні,
    Відчиніть віконечка!

    Кольоровими стежками
    Вирушаймо разом з нами!
    Ю. Ференцева

    ВЕСЕЛЕ ЛІТОСонце, море і пісок –
    Все для ігор, для діток.
    Зайчик сонячний стрибає,
    Він з малятами пограє:
    Можна в жмурки в доганялки.
    Раді Саші і Наталки
    А Сергій в пісочку грав,
    Він фортецю збудував.
    На мурашник схожа дуже.
    Влітку весело нам, друже!
    Море хвилями хлюпоче,
    Дітлахів воно лоскоче..
    Всі стрибають і радіють,
    Про веселе літо мріють.
    С. Швець (За матеріалами дитячого журналу Жирафа–Рафа)

    ДЕ ЛІТО ЖИВЕ
    У павука хатинка —
    Тоненька павутинка.
    У коника веселого —
    Між травами оселя.
    У ластівки швидкої —
    Під нашим підвіконням.
    А тепле й ніжне літо,
    Волошками повите,
    Посріблене дощами,—
    Живе в очах у мами
    А. Костецький

    ЛІТО
    — Липа, липа зацвіла! —
    Засурмила всім бджола.—
    Гей, злітайтеся, подруги,
    У гайок на край села.
    Там уже не видно віт,
    А лише пахучий цвіт.
    Наберем багато меду.
    Вирушаймо ж у політ! —
    Бджоли з пасіки летять,
    Липі крону золотять.
    І здається, що у липи
    Віти струнами бринять.
    Т. Коломієць

    ЛІТОУ відчинене віконце
    Зазирнуло зранку сонце
    І лоскоче ніжно носик,
    І маленькі ніжки босі.
    Сяйвом сонця все залито,
    В нас гостює справжнє літо
    Кольорове та яскраве,
    Запашне, смішне, цікаве!
    Мама літечку радіє,
    Літо всіх маляток гріє,
    Щоб росли вони здорові,
    Наші «сонечка» чудові!
    О. Роговенко

    СПРАВИ ЛІТАЗнаєш, скільки справ у літа?
    Їх усіх не полічити!
    Треба нам підсмажить спини,
    Ніс убрати в ластовиння,
    Накупати нас у річці
    Наперед на три сторіччя,
    Та іще подарувати
    Лісу й лугу буйні шати.
    Словом, справ — не полічити!
    Та найбільше треба літу,
    Щоб зуміли я і ти
    Набагато підрости!
    А. Костецький

    ЛІТОЛіто, літо золоте
    Випиває роси
    Та з пшениченьки плете
    Україні коси.
    Виглядає з-поміж віт
    Вишнями в садочку,
    Одяга на цілий світ
    Сонячну сорочку.
    А. Загрудний


    РОСА

    Я шукав на листячку росу —
    Срібну і прозору, наче сльози.
    Заглядав у квіти і в траву,
    Та, на диво, не знайшов нічого.
    Я заспав. А сонце встало
    Й все до крапельки зібрало.
    Н. Замрія

    ЯКБИ
    Літо — квіти, літо — вітер,
    Літо — річка, сонце, ліс!
    От якби-то красне літо
    Рік для нас не раз приніс!
    Н. Замрія


    ЩЕДРЕ ЛІТО
    Літня спека, грози, грім,
    Літо, ти прекрасне всім!
    Скільки в тебе є скарбів:
    В лісі — ягід та грибів;
    У садках — смачна малина,
    Аґрус, яблука, ожина.
    Фрукти й зелень соковита —
    Це смачні дарунки літа.
    Ген тече срібляста річка...
    Ой і тепла ж в ній водичка!
    Можна влітку засмагати,
    Можна плавати й пірнати.
    Т.  Корольова

    ЛІТНІЙ РАНОК

    Джмелі спросоння — буц лобами,
    Попадали, ревуть в траві.
    І задзвонили над джмелями
    Дзвінки-дзвіночки лісові.
    Повільне сонце на тумані
    До проса виплило з води,
    Де на пташинім щебетанні
    Послався малиновий дим.
    Лиш сонях спав, хоча й не мусив...
    І ось за те, аби він знав,
    Важкий ячмінь медовим вусом
    Бджолу за лапку лоскотав.
    У картузах із парусини
    Комбайн комбайнові гукав:
    — То що косить? Воно ж все синє —
    Де льон, де небо, де ріка?
    М. Вінграновський

    ЛІТО
    Серед моря квітів,
    Серед моря трав
    Весело шуміти
    Запашним вітрам.
    Серед моря квітів
    Бджіл гудуть рої.
    Літо моє, літо,
    Співанки мої.
    В смолках вітер гонить
    Хвилі в далечінь,
    На безмежних гонах
    Виграє ячмінь.
    О рожевий колір,
    Смолок любий цвіт!
    Лугові і полю
    Сонце шле привіт.
    О. Ющенко

    ПАХНЕ ЛІТО
    На дзвінкій галяві теплим літом
    Заквітчалась липка першим цвітом,
    І сама страшенно здивувалась:
    «Та невже ж таке зі мною сталось?»
    Зашуміли трави над землею,
    Здивувались також разом з нею.
    Забриніли дзвоники ласкаві:
    «Ой, же й дух солодкий на галяві!
    Пелюстки у нас лілові й білі,
    Та чомусь ми пахнути не в силі...»
    Жовтим оком дивиться ромашка:
    «Від такого цвіту дихать важко!»
    І радіють бджоли-медоноші:
    «А для нас ці квітоньки — хороші!»
    Повна липка радості і суму:
    «Через що,— зітхає,—стільки шуму?»
    І ховає гілочки розквітлі,
    Миті в зливах, скупані у світлі.
    В лісі меду теплого налито:
    Пахне цвіт на липці. Пахне літо!
    М. Пригара

    НА МОРІ Хвилі бавляться та б'ються,
    Наче неслухи - хлоп'ята.
    І стрибають, і сміються:
    Вітер їм лоскоче п'яти.
    Вгору, вниз і знову вгору
    Підганяє дужий вітер.
    Розгойдав він ціле море
    Як же хвилям не радіти!
    Л. Колос (За матеріалами дитячого журналу Жирафа–Рафа)

    ЛІТНІЙ РАНОК
    Тепле сонце встало пишно,
    Одягається розкішно
    В яр і золото долина,—
    Встань і ти, моя дитино!
    Ранку тратити не треба;
    Дочувайся: із-під неба
    Пісня жайворонка ллється –
    То привіт тобі несеться!
    Подивися на рослинку:
    Кожну квітку і травинку
    Криє білая сльозинка —
    Діамантова росинка.
    Вітерець на тебе дише,
    Джерегелями колише,
    На вушко тобі шепоче,
    Щоб вставало ти охоче
    Я. Щоголів
    ЛІТО
    За крутими берегами
    Пахне сіно полинами,
    На ромашці бджілка спить,
    З неба капає блакить.
    Явори лоскоче вітер,
    Розплітає вербам віти,
    Літо шепче до води:
    - Я прийду іще сюди.
    Л. Новикова
     


     

    четвер, 6 червня 2013 р.

    Зустріч з депутатом

      Наприкінці травня в бібліотеці відбулась чергова зустріч депутата міської ради Литвиненка Михайла Володимировича з громадою Хмельницького мікрорайону. Присутні прослухали звіт  депутата про  виконану роботу  міської ради за 1 квартал, отримали   відповіді на депутатські запити  та поділилися планами на майбутнє. На закінчення зустрічі, за духм'яною  чашкою чаю, обмінювалися  планами про  покращення життя громади  у 2013 році.