Як дати дитині все без грошей. Порада батькам

Батьківство прекрасне, але в той же час відповідальний період. У сучасному світі існує безліч джерел інформації, як любити своїх дітей, як їх виховувати, як розуміти. Для того щоб полегшити Ваш вибір ми підготували Вам декілька книг, які, на нашу думку, потрібно прочитати сучасним батькам. Вони допоможуть вам побудувати більш ніж хорошу базу і уявлення про виховання дітей.

Книга «Як дати дитині все без грошей і зв’язків» — це 7-тижневий тренінг, який поліпшить ваші стосунки з дитиною, навчить вас взаємодіяти, чути свою дитину і розуміти її. Вправи, наведені в кожному розділі, допоможуть закріпити навички усвідомленого батьківства та виведуть вас на новий рівень відносин в сім’ї та в суспільстві.

Батьки бажають своїй дитині тільки кращого: щоб вона стала успішною та реалізувалася в житті. Але чи думають вони, що найкраще саме для їх дитини? У той час як вони реалізують свою потребу в званні кращого батька, їхні діти «страждають» від батьківського виховання та заборон. Найбільш часте питання, з яким батьки приходять до психолога — це слухняність. І всі скарги можна звести до однієї: «Він мене не слухається!».

Батьки кажуть таким тоном, ніби дитина скоїла злочин і вони не знають що робити. І в 99% випадків проблема неслухняності вирішується через розмову психолога не з дитиною, а з батьками!

Іноді батьки настільки вживаються в роль вихователя, що навіть не замислюються над тим, які є позитивні якості у їх дітей. А саме розуміння позитивних якостей своєї дитини дає ресурс для успішних взаємин в сім’ї.

Книга «Як дати дитині все без грошей і зв’язків», що написав Дмитро Карпачов, український психолог, телеведучий і автор психологічних тренінгів для батьків, познайомить вас з психологією вашої дитини, навчить зрозумілій для всієї сім’ї мови спілкування з дитиною і дасть базові навички батьківства в цілому.

Тільки уявіть, що відчуває дитина, коли їй нічого не можна і незрозуміло, чому це так. Звичайно, вона буде обурено намагатися спробувати те, що їй забороняють робити. Адже у неї ще немає достатнього досвіду, щоб адекватно оцінювати ситуацію та розрізняти небезпеку. 

                                                 

                                                                          

 Всі батьки мріють про слухяних дітей. Це незамінна книга для будь-якого батька! Зовсім недавно ваш блакитноокий янголятко дивився на вас з обожнюванням, посміхався беззубим ротиком, і ось він уже не немовля, а особистість. Зі своїми бажаннями і небажання. Особистість, яка тільки вчиться розуміти себе, управляти своїми "хотіння". Тому поки що впевнена - все в цьому світі для нього. А значить, мама і тато повинні на місток встати, але будь-яку примху свого улюбленого карапуза виконати в ту ж мить. Дитина поки не замислюється, що у його батьків теж є бажання. Що його мамі і татові легше, коли їх малюк слухняний і адекватний. Так що, поки чадо не підросте, батькам потрібно самостійно подбати про свій сьогоднішній щастя. Своїми силами не виходить справитися з дитиною? Не страшно. Спеціально для вас психолог Найджел Латта написав  цю книгу  .

Французьким батькам вдається виростити щасливих, ввічливих і слухняних дітей, не жертвуючи при цьому своїм дорослим життям. Чому французи, на відміну від нас, не проводять частину ночі в спробах заколисати своїх малюків? Чому вони не втручаються, коли дорослі спілкуються, і не влаштовують істерик в магазинах іграшок? Чому спокійно поводяться в ресторанах, їдять дорослі страви і здатні без скандалу вислухати батьківське "ні"?
Француженки обожнюють своїх дітей, але не дозволяють їм погубити свою фігуру, кар'єру і соціальне життя. Навіть з грудними дітьми вони виглядають модно і сексуально. Як це їм вдається?
Американська журналістка Памела Друкерман, яка живе в Парижі з чоловіком-англійцем і трьома дітьми, досліджувала феномен французького виховання. У неї вийшла дуже особиста, жива, повна гумору і одночасно практична книга, яка розкриває секрети французів, чиї діти прекрасно сплять, добре їдять і не допікають своїх батьків.

Бажаєте здійснити звязок "батьки - діти"? Прочитайте ц книгу. Ця книга-бестселер вважається одним із найкращих посібників про виховання. Адель Фабер та Елейн Мазліш – автори популярних навчальних порадників, які здобули чимале визнання у батьків, вихователів та психологів. Вони пропонують нові методи спілкування з дітьми, дають практичні поради, перевірені як на власному досвіді, так і на досвіді вже багатьох тисяч сімей.

Усі ми бажаємо своїм дітям щастя. Ми хочемо бачити їх здоровими, успішними, радісними й заради цього з раннього дитинства опікуємося, турбуємося, вирішуємо всі питання. Іноді нам здається, що ми краще за них відчуваємо і знаємо змерзли вони чи потерпають від спеки, ситі чи ще голодні (й тому обов’язково мають доїсти останні дві–три ложки каші). А коли діти підростають, бабусі й дідусі замість них носять ранці до школи, які мама або ж тато старанно зібрали ввечері. А ще ми записуємо наших дітей до секцій і гуртків, які подобаються нам, а потім дивуємося, чому дитина не хоче їх відвідувати. Або чому не завжди виконує домашнє завдання і чому не переймається подальшим навчанням і плануванням свого майбутнього. І взагалі: чому така не самостійна? А навіщо? Для цього ж є батьки, які все придумають, вирішать, заладнають. І тоді ми замислюємося, що зробили не так, що пропустили, що прогледіли. А може просто перестаралися?

Анна Бикова, популярний дитячий і сімейний психолог, наводить приклади зі свого приватного життя і роботи щодо виховання дітей, ділиться спостереженнями і роздумами, запрошує разом поміркувати – чи варто завжди бути супер турботливими батьками, чи потрібно іноді «вмикати ліниву маму», яка залишає дитині простір для самостійного вирішення задач.

5 причин замовити цю книгу:

- Проста і цікава розповідь із дитячої психології;

- книга про те, як легко привчити дитину до самостійності;

- спроба інакше поглянути на методи виховання дитини;

- авторитетна авторка, яка не теоретизує, а розповідає про те, що випробувала зі своїми дітьми;

- книга наповнена кумедними малюнками в скрайбінг-манері.

 Ідеальних батьків не буває, але яким батьками не хочеться стати для своєї дитини найкращими?

                                       

"Супербатьки" - повний посібник з виховання, побудований на дотриманні 75 досить простих, однак по-справжньому ефективних правил.

У ньому ви знайдете безліч корисних практичних порад стосовно розв'язання проблем, з якими батькам доводиться стикатися мало не щодня. Йдеться, зокрема, про аналіз можливих сценаріїв поведінки, приклади розподілу обов'язків в родині, принцип визначення основних пріоритетів. Досить докладно розповідається про такі ключові у справі виховання дітей техніки, як переосмислення, емпатія, повторення, справедливе попередження, припинення дії, винагорода, тренування емоцій. Загалом мета цього видання - допомогти вам створити сімейне життя своєї мрії. Для сучасних батьків, які постійно прагнуть до самовдосконалення.

 Приходьте  до бібліотеки! Звертайтеся до найкращих радників – книжок! Ми впевнені, що Ви та ваші діти знайдете  порозуміння!

150 років від дня народження американського прозаїка Теодора Драйзера (1871 - 1945)

   

Теодор Драйзер народився 27 серпня 1871 року в містечку Терре-Хот, США. Його батьки були німецькими емігрантами, співвласниками вовнопрядильної. Коли більша частина вовни згоріла під час пожежі, батько письменника, Пауль Драйзер, був змушений працювати на будівництві, де був серйозно покалічений. Незабаром сім’я втратила трьох старших синів і після тривалих переїздів влаштувалася в Терре-Хот. Там і народилася дев’ята дитина в сім’ї, майбутній письменник.
   Відразу після закінчення місцевої школи, Теодор вступив до Індіанський університет в Блумінгтоні, де провчився лише рік. Через фінансову скруту юнак був змушений покинути університет. Спробувавши різні професії, він незабаром став працювати репортером. У 1894 році Теодор перебрався до Нью-Йорка, де організував власний журнал музичного напрямку «Every month». Протягом трьох років він був редактором журналу, а потім покинув його і став писати для «Метрополітен», «Харперс» і інших іменитих видань.
   У 1900 вийшов роман «Сестри Керрі» про дівчину, що стала спочатку коханкою одруженого чоловіка, а потім відомою актрисою. Роман був засуджений критиками, і підданий цензурі. У письменника була глибока депресія. Наступний роман, «Дженні Герхардт» (1911), був більш успішний. Незабаром він написав кілька оповідань, книгу про свої подорожі в Європу і три романи: «Фінансист» (1912), «Титан» (1914) і «Геній» (1915).
   Найбільш відомою роботою письменника вважається трилогія про фінансиста Френка Каупервуда, який усвідомив безглуздість користолюбства. У трилогію увійшли романи «Фінансист» (1912), «Титан» (1914) і «Стоїк» (1947). Успіх йому також приніс роман «Американська трагедія» (1925) про юнака із середнього класу, що намагається будь-яким способом домогтися соціального успіху.
   У 1920-х року Т. Драйзер відвідав СРСР. У цій поїздці він познайомився з В. Маяковським та С. Ейзенштейном.
   У 1932 році Голлівуд уклав контракт з письменником на екранізацію його роману «Дженні Герхардт». У 1938 році він брав участь в антивоєнній конференції в Парижі, де виступав проти бомбардування іспанських міст. За його клопотання президент Рузвельт відправив до Іспанії кілька судів з борошном. У 1945 році він приєднався до Комуністичної партії США.
   28 грудня 1945 року він помер у Голлівуді. Через два роки була опублікована остання книга трилогії – «Стоїк».
 

165 років від дня народження українського письменника, поета, перекладача Івана Яковича Франка (1856 - 1916)

   

   Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у сільській початковій школі (1862-1864 рр.), у так званій нормальній школі при василі­анському монастирі (1864-1867 рр.), пізніше — у Дрогобицькій гімназії (1867-1875 рр.). 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі (1880 р.; 1889 р.). 

   Майже постійно співпрацював з різноманітними періодичними виданнями, на сторінках яких виступав як критик, публіцист, нау­ковець. Наукові інтереси Франка зумовили роботу над докторською дисертацією, яку він захистив 1893 р. у Віденському університеті. З 1894 р. видавав журнал «Житє і слово», після закриття якого з 1898 р. був членом редакційного комітету «Літературно-наукового вісника». 

   Взимку 1907-1908 рр. здоров’я письменника значно погіршилось. Матеріальні нестатки й виснажлива праця призвели до загострення хвороби восени 1915 р. Помер І. Франко 28 травня 1916 р.; похований у Львові.

   Іван Франко — поет, прозаїк, драматург. Початок його літературної діяльності припадає на часи навчання в гімназії. Першими спробами були поезії, що друкувалися в журналі «Друг» та сформували збірку «Баляды і росказы» (1876 р.).

   Найкращі твори другої половини 70-80-х рр. склали поетичну збірку «З вершин і низин» (1887 р.), що засвідчила творче зростання митця. Збірка поєднує поезії на різні теми, переважно громадянські. Наступна книжка поезій Франка «Зів’яле листя» (1896 р.) цілком відповідає авторському визначенню ліричної драми. Біографічно зумовле­на, вона водночас є мистецьким шедевром і драматичним людським документом. До збірки «Мій Ізмарагд» (1897 р.) увійшли переважно поезії 1897 р. та частина більш ранніх творів. У них знайшли відображення моральні й громадянські пошуки автора, позначені напруже­ним драматизмом та складною динамікою емоцій. 1900 року побачила світ поетична збірка Франка «Із днів журби».

    Важливим етапом його поетичної біографії стала наступна книжка «Semper tiro» (1906 р.). Франкові належить авторство ряду творів у жанрі поеми, серед яких на особливу увагу заслуговують «Іван Вишенський» та «Мойсей». 

 Останній твір стосується складного комплексу національної, громадянської й особистісної проблематики, осмисленого в узагальнено-філософському ключі. Поема перейнята суворим усвідомленням неминучості жертв і складних випробувань на шляху людини й народу до духовного оновлення. І. Франко — автор більш як ста прозових творів. Природно, що не всі з них однорідні за мис­тецькими вартостями. Прикметною особливістю прози письменника є її виражена тенденційність, що іноді переходить у публіцистичність, схематичну ілюстрацію політичних ідей, як, наприклад, у повісті «Борислав сміється» (1881-1882 рр.). 

   Серед драматургічних творів Франка безсумнівним здобутком є п’єса «Украдене щастя» (1893 р.).

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/f/franko-ivan/3372-korotka-biografiya-ivana-franka Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Україна - це я!!! Україна - це ти!!!

                                                    Шановні жителі Світловодська!

Щиро вітаємо вас з Днем Незалежності України!

 

    Прийміть найсердечніші вітання і побажання з нагоди великого національного свята нашої державності – Дня незалежності України!

     Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.

     День незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень.

     У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас, усього народу.

 Сьогодні, як ніколи раніше, це свято висуває перед кожним із нас високі вимоги, спонукає до особливої відповідальності перед собою, своєю країною, прийдешніми поколіннями, оскільки це – найскладніший період сучасної України, бо проливається людська кров, ми потерпаємо від зовнішньої збройної агресії. Такою є ціна за прагнення нашого народу до гідного життя у цілісній, незалежній та процвітаючій європейській державі.

Тож зичимо усім Вам, дорогі земляки, у теперішні нелегкі дні спільно й непохитно і далі відстоювати суверенність нашої держави, примножувати її традиції та блага, як того вимагає совість і сумління. Нехай Господь береже всіх нас!

Слава Україні!

23 серпня відзначається державне свято - День прапора

 23 серпня всі громадяни нашої країни відзначають День державного прапора. Завтра буде ще одне важливе свято - День незалежності. А поки що розповімо вам історію виникнення сьогоднішнього торжества.

Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.

Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Листівка, випущена в м. Броди у 1902 р. / фото: istpravda.com.ua

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий.

Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією.

Прибічники ідеї "перевертання" прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише "перевернути" прапор.

Стосовно ж "історичного" аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

Україна вражає. Неймовірна Кіровоградщина

31 липня ТСН розпочала спецпроєкт, присвячений 30-й річниці Незалежності України. Цього року до свята 1+1 підготував особливий, мультиформатний проєкт. Вперше на українському телебаченні служба новин на місяць вирушила у всеукраїнський тур, а 24 серпня у столиці відбудеться спецефір із яскравим перформенсом.

На Кіровоградщині місцеві кажуть: дороги сюди нарешті відремонтували, тож запрошують усіх у гості. Адже, де ще ви знайдете унікальне місце падіння метеорита, бездонне озеро та навіть український Стоунхендж? Це єдина область в Україні, де аж в трьох шахтах видобувають уран. Одна із цих шахт - просто під житловими кварталами Кропивницького. 

Тут єдиний в Європі музей ракетних військ стратегічного призначення, де у землі на глибині 30 метрів є командний пункт із тією самою "червоною" (хоча насправді вона іншого кольору) кнопкою "Пуск".

Її символ золотий орел – цей унікальний скарб знайшли у Мельгуновському курагані понад три сотні років тому у похованні скіфських царів. І саме звідси почалася українська археологія.

Тут щороку розквітає понад 3 мільйонів тюльпанів і за неймовірно гарними світлинами в дендропарк на початку травня їдуть десятки тисяч туристів.

Саме на Кіровоградщині у Чорному лісі є бездонне реліктове озеро Берестувате. Вчені переконані – воно може мати подвійне чи навіть потрійне дно. Вода в озері і взимку, і влітку однієї температури й виживає тут лише земляний карась.

А ще є бірюзове озеро. Морозівський розріз, де колись видобували буре вугілля, тепер кар‘єр затоплюється водою неймовірно гарного кольору.

І український Стоунхендж - загадкові межові камені - продовгуваті гранітні брили, вкопані у землю у два ряди. Вчені досі сперечаються, хто їх поставив, для чого і коли. За однією з версій - це прадавня обсерваторія.

І саме на Кіровоградщині є зоряна рана - Бовтиська астроблема. Саме сюди 60 мільйонів років тому впав метеорит. Як у цій рані - гігантському кратері - живеться місцевим - вирушають з‘ясовувати журналісти ТСН.

На перший погляд - звичайний український степовий краєвид - ось - поле, он там в далечині - ставочок. Але насправді - це велетенський кратер діаметром понад 20 кілометрів, який утворився від зіткнення Землі із небесним тілом.

Вчені стверджують - від такого метеоритного бомбардування на планеті змінився клімат і зникло 80 відсотків видів живих істот. Серед них були і найбільші земні пожильці – динозаври. 

Про катастрофу планетарного масштабу тут нагадує лише незвичний для степової України ландшафт. Бо сам кратер глибиною у понад пів кілометри згодом заповнили осадкові породи. А просто в зоряній рані у кількох селах живуть люди.

Село Бовтишка – тут лише пів тисячі мешканців, є початкова школа, крамниця і величезна гордість за історичні події, які трапились мільйони років тому.

Окрім радості, метеорит, як вважають місцеві, приніс їм потенційне багатство.

"Потенційно, ми - мільярдери, але до цих мільярдів треба добратися", - говорять вони.

Вчені знайшли тут треті за величиною в Європі поклади горючих сланців. Але їх поки не видобувають.

"Спочатку думка була така, що це не метеорит зробив цю справу, що це вулкан. Що це кратер вулкана - Бовтишка, Олександрівка, Івангород. А коли почали вже достовірніше вивчати, виявилось, що це - справа сланців, пов’язана з метеоритом. За рахунок чого, земна куля у цьому регіоні стиснулася і утворився цей сланцевий газ, сланці", - пояснює колишній вчитель історії Іван Косенко.

За приблизними підрахунками у кратері трохи менше 4 мільярдів тонн горючих сланців. Але чи дійде до їхнього видобутку – місцеві сумніваються.

У селищному музеї зразки місцевих сланців, а на згадку про велике крейдове вимирання іграшковий динозавр і відбиток кістки справжнього.

Метеориту присвячений лише один стенд. Очільник музею Василь Білошапка розповідає, що у пошуках відповіді на питання, яким все ж таки був той доленосний для світу метеорит - Бовтиський кратер досліджували навіть іноземні вчені. Але результатами досліджень з місцевими не поділились. 

В Інституті геології твердять, пів століття тому теж бурили Бовтиську западину. І підняли із самого дна керн - зразок породи довжиною понад кілометр. Але він зник.

В Олександрійській геологічній партії підтверджують – керн дійсно зник. Натомість показують у гаражі інший – видобутий на замовлення естонських геологів. 

І поки українську зоряну рану лише досліджують, у світі на таких місцях непогано заробляють завдяки туристам. 

Джерело: https://tsn.ua/exclusive/30-rokiv-nezalezhnosti-kirovogradska-oblast-misce-padinnya-meteorita-bezdonne-ozero-ta-ukrayinskiy-stounhendzh-1838743.html?fbclid=IwAR258rqdnBo0v-p2eD7Tcz2kOf2bQFsHeSoJz_wxKaKSNg9-TnQVvzhaOr0
 

Спас три свята припас

 Перший Спас - на воді стоять, другий Спас - яблука їдять, третій Спас - на зелених горах полотна продають. Все, що треба знати про Три Спаси

У другій половині серпня (хоча, за старим стилем, - у першій, як це було в давнину) всі православні християни святкують дні, які в народі називають Маковим, Яблучним та Хлібним Спасами. Ці свята, особливо тепер, коли ми уважно вивчаємо джерела, причини і витоки усіх своїх свят, отримали інші назви, причому - по кілька назв кожне свято.

Прийшов Спас - пішло літо від нас

Перше, що спадає на думку при слові "Спас", - продовження приказки "Прийшов Спас – готуй рукавиці про запас". Підходить до завершення сезон збору врожаю, як, власне, і літо. Українці несуть зібране збіжжя до церкви (Три Спаси - три  кошики з різноманітними дарами літа) - на подяку Господу за врожай, на нові врожаї, щоб засвідчити свою шану предкам, а головне – на надію на Спас і спасіння.

Власне, слово "Спас" пов’язане з Ісусом Христом, якого називають Спасителем. Саме Йому православна церква і присвячує ці свята. 

Маковій – Перший Спас, Медовий Спас, Спас на воді, проводи літа

Маковія — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успенського посту - 14 серпня. Це - одне з найпоетичніших і найшанованіших свят українців.

Розповідають, що цього дня в давнину, саме в розпал страшної епідемії, жителі Константинополя з храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, і освятили водойми і колодязі. І сталося диво - хвороба, яка скосила тисячі життів, відступила.

Але цього дня воду чудодійною вважають не лише через це. У стародавніх літописах сказано, що саме в серпні князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось чому Перший Спас в народі часто називають Спасом на воді, Мокрим Спасом і вважають воду святою.

Цього дня треба купатися, щоб змити гріхи і врятуватися від хвороб. А ось купатися після 14 серпня було заборонено - можна було захворіти і навіть потонути. Захворіти можна й тому, що ночі після Першого Спасу стають прохолодними, і відтак - і вода.

14 серпня в церквах і православних храмах освячують і мед, звідси ще одна назва свята - Медовий Спас. Саме зараз стільники у вуликах заповнені медом вщент і якраз час збирати медовий урожай.

Існує ще одна назва свята 14 серпня – Маковея. Християни цього дня під час служінь в храмах згадують про мученицьку смерть за віру семи братів Маккавеїв. Але саме до свята врожаю Маккавеї відношення не мають. Просто з 14 серпня на полях починали збирати мак і пекти пироги з цією смачною начинкою.

Обрядовою їжею цього дня є "шулики", або "ломанці". Готують їх просто: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і поливають медом з перетертим маком.

У цей день починається Успенський піст, — "спасівка", який триває два тижні.

Народні звичаї на Маковія:

• Не бажано голосно говорити, бо в цей день збирають мед, а бджоли шум не сприймають.
• Не треба сваритися, лаятися або бажати комусь зла, інакше негатив повернеться бумерангом.
• Не треба працювати і прибирати в будинку: такі справи краще завершити напередодні.

Змоделюйте свій "маковійчик"

Цього дня несуть до церкви освячувати букет-"маковійчик", який у православних наділений чудодійною силою - люди вірять, що букет на Маковія принесе їх родині здоров'я і благополуччя. Букет кожен має компонувати власноруч з квітів, які ростуть на нашій землі.

Нехай вони навіть куплені в бабці, але складіть їх на свій смак. У ньому можуть бути і жоржини, і чорнобривці, і гвоздики, і айстри, і барвінок, соняшник, інші, а також різні трави (які в народі називають зіллям): м'ята, чебрець, волошка, любисток, деревій тощо. 

У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. 

Преображення  Господнє, Спас, Другий Спас, Яблучний Спас

19 серпня за новим стилем православні святкують Преображення Господнє. Це - одне з найбільших християнських свят, яке входить у дванадцятку найшанованіших християнських свят. Воно встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор. Його лице просяяло, і саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества.

Преображення - явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом з світлої хмари Святого Духа: "Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте".

Народну назву – Яблучний Спас - свято отримало через те, що у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше - Візантії) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.

Українці на Преображення святять яблука, груші, сливи та іншу садовину, а також городину і мед. Нині з появою холодостійких сортів освячують і виноград.

Яблучний Спас бере витоки з язичницького свята настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука і страви з ними. Насправді рідко хто нехтував цим звичаєм, а надто суворо дотримувалися його люди, в яких коли-небудь помирали діти.

Ще існувала така легенда, що яблук до Спаса не їли, бо саме яблуком змій спокусив Єву, Єва спокусила Адама, і так скінчилося райське життя перших людей.

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня спостерігають за погодою: якщо день сонячний та безхмарний - осінь буде сухою, якщо дощовий — мокрою.

Яблучний спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер і Зелені свята).  Обрядові страви – пироги та вареники з яблуками, печені яблука, інша випічка і страви з яблук, узвар і компот.

Приказки на Спаса:

• Із Спаса - Преображення погода преображається.
• Прийшов другий Спас - бери рукавиці про запас.
• Минув Спас - держи кожух про запас.

Третій Спас хліба припас. Хлібний, Горіховий, Полотняний Спас

Хлібний, Полотняний або Горіховий Спас, як і Другий, вважається не лише християнським святом.  
Легенди переповідають, що колись месопотамський цар був важко хворий на проказу. Дізнавшись про вміння Ісуса зціляти, він послав свого художника, щоб той написав портрет Спасителя, аби образ його вилікував царя. Але у майстра нічого не вийшло.

Ісус взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений Його нерукотворний образ, який зцілив царя. На жаль, реліквія була викрадена в 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.

У християн цей день знаменує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа.  

До Третього Спасу, як правило, закінчували жнива, і цього дня наші бабусі пекли пироги з борошна нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва - Горіховий - пов'язана з початком збирання врожаю горіхів, які на цей час саме достигають.

А після жнив влаштовували ярмарки, на яких необхідно було традиційно запастися полотном, тому той день ще називали Полотняним Спасом.

Перед Третім Спасом, а саме 28 серпня, велике свято - Успіння Пресвятої Богородиці, або Перша Пречиста.  Цього дня завершується Успенський піст. Дехто вважає його продовженням Великого посту. Тому, всупереч звичаям порушувати Петрівку, на Спасівку постували обов’язково.

Вважали, що це - найлегший із річних постів, бо достигали не лише садовина й городина, а й зернові, бобові та баштанні культури. Казали: "Спасівка - ласівка, а Петрівка - голодівка".

Як бачимо, усі найбільші свята в народі тісно переплелися з циклами робочих днів, садово-городніми роботами християн, і Три Спаси - не виняток. І як би ми не називали ці свята, не намагалися уточнити їх назви, підкоригувати звичаї чи обряди, не заплутувалися у послідовності їх дій, варто, як і при вшануванні інших свят, пам’ятати фразу святого Августина: "Постав у житті Бога на перше місце, і всі решта речей стануть на свої місця". Зі святами!

 Джерело: https://espreso.tv/article/2017/08/14/pershyy_spas_na_vodi_stoyat_drugyy_spas_yabluka_yidyat_tretiy_spas_na_zelenykh_gorakh_polotna_prodayut_vse_scho_treba_znaty_pro_try_spasy

Книжкові пристрасті

Декілька захоплюючих ЛІТЕРАТУРНИХ творів для ЮНИХ детективів..    

Що може бути цікавіше таємниці? Загадки, оповиті неймовірними секретами, і   безліч пригод для того, хто спробує її розгадати? Кримінальний жанр - один з найпопулярніших у дорослій літературі. Не дивно, що він набирає обертів і в творах для дітей. Головні герої таких книг наглядові і сміливі, вони сміливо приймають виклик долі і не втрачають ентузіазму до тих пір, поки не докопаються до істини. Детективні історії здатні занурити юних читачів в божевільний світ захоплюючих пригод і назавжди прищепити любов до читання. Отже, приготуйтеся приєднатися до розслідування найзагадковіших справ, мета у яких тільки одна - вивести злочинця на чисту воду. 

1. Детектив П'єр розплутує справу Автор: Хіро Камігакі 

Детектив П'єр - фахівець по лабіринтах, він здатний відшукати голку в стозі сіна і впоратися навіть з самим заплутаним правопорушенням. Всі жителі міста знають П'єра як чесного, уважного і наполегливого професіонала. Не так давно він переслідував таємничого містера Ікса, який намагався замести сліди свого злочину, розчинившись в святковій метушні, яка панувала на вулицях міста. Тепер перед відважним детективом з'явився новий виклик: перешкодити лиходіям Ордена хаосу активувати сили вкраденого Яйця.

 2. Міссі Моппель Автор: Андреас Х. Шмахтл  

Маленька Міссі народилася в незвичній сім'ї. Її батьки неймовірно талановиті, як і брати, один з яких захоплюється археологією, а інший - грою на фортепіано. Сама ж Міссі любить читати. Кожну книгу вона "ковтає" з неймовірною швидкістю. Особливо їй подобаються загадки і головоломки. Примічаючи в літературних історіях навіть найдрібніші деталі, Міссі мріє і в житті розкрити своє перше серйозне справу, тим більше, приводів для цього мільйон: від загадкових подій в школі до незвичайних сусідів, що викликають підозри. 

3. Дивна подія на Тінистій вулиці Автор: Ліндсі Каррі 

Захоплюючий ужастик для дітей, в якому є все, щоб захопити уяву читача: дивний будинок, лякає лялька, збої електрики, незрозумілі події ... Тесса Вудвард переживає не найкращий період в житті. Нещодавно їй довелося попрощатися з улюбленими друзями і переїхати з батьками в непривітний Чикаго. Атмосфера навколо похмура і нудна, а будинок, в якому оселилася родина, і зовсім виглядає моторошно. Зовсім скоро дівчина розуміє, що будинок зберігає величезну кількість містичних секретів, які їй доведеться розгадати, щоб зупинити ланцюгову лякають подій. 

4. Розповіді про Франца-детектива Автори: Кристин Нестлінґер і Ерхард Дітля 

Серія оповідань про шестирічного Франца - класика австрійської дитячої літератури. 19 книг Кристин Нестлінґер знайомлять читачів з маленьким боязким хлопчиком, який дуже схожий на дівчинку, від чого неймовірно страждає. Незважаючи на свою сором'язливість, Франц не сидить на місці і пізнає світ разом з батьками і друзями. У передостанній книзі серії головний герой і його юна подруга Габі перевтілюються в відважних детективів, які вистежують злодіїв на місцевому ринку. Зовсім скоро це, на перший погляд, нудне заняття розкриється для малюків з самої несподіваного боку. 

5. Детектив Флетчер Автор: Антьє Ціллат, Ян Бирк

Цикл історій про неймовірні розслідуваннях скунса-детектива на ім'я Флетчер -результат спільної роботи німецької письменниці Антьє Ціллат і ілюстратора Яна Бирка. Уже перша книга серії стала бестселером, а виходу кожної наступної з нетерпінням чекали хлопці в різних куточках земної кулі. Все через чарівного й прискіпливого Флетчера - власника і засновника дворового детективного агентства, який разом з напарником Тео не дають жодного шансу місцевим злочинцям і заважають їх навіть самим продуманим і підступним планам.

 6. П'ять юних сищиків Автор: Енід Блайтон 

 "П'ять юних сищиків (і вірний пес)" - серія дитячих детективів, що складається з 15-ти книг. Її автор - англійська письменниця Енід Блайд, яка у себе на батьківщині популярна так само, як Астрід Ліндгрен у Швеції. П'ятірка сищиків - це юні Ларрі, Дейзі, Піп і Бетс, а також Фатти і його собака на прізвисько Бастер. Цікавою групі друзів вічно не сидиться на місці. Вони завжди знаходять пригоди на свою голову і вплутуються в найнеймовірніші історії. Щоліта хлопці приїжджають відпочивати в англійську село Пітерсвуд, і щоліта тут неодмінно відбувається злочин. Для друзів це - новий виклик, а для місцевого поліцейського містера Гуна - нові неприємності. 

7. Ненсі Дрю Автор: Керолайн Кін 

Ненсі Дрю - загадка, якої вже не один десяток років. Будучи одним з найпопулярніших літературних детективів, поряд з Шерлоком Холмсом і Міс Марпл, ця юна героїня з'явилася на світ з легкої руки Керолайн Кін - ... колективу авторів, справжні імена яких до цих пір не встановлені. Ідея персонажа належала власнику книгарні Едварду Стратемейеру.Саме він придумав спосіб, який допрацювали його дочки. Так світ познайомився з Ненсі Дрю і з захватом стежив за її дорослішанням і трансформацією. В результаті за 70 з гаком років (з 1930 по 2003 рік) до друку вийшли більше, ніж 175 книг, багато з яких були екранізовані.

 8. Викрадач історій Автор: Хендрік Ламбертус

Головні герої цієї книги - ... такі ж книги. Будучи таємними агентами, вони працюють в букіністичної лавці під прикриттям і охороняють своїх друкованих братів і сестер від різних небезпек. Але одного разу на книжковий магазинчик обрушується магічне зло: таємничий злочинець знищує все історії, залишаючи сторінки книг абсолютно порожніми. Далі ще гірше: безслідно зникає глава всіх книжкових агентів - Табула Смарагдіна. Тепер паперові герої змушені звернутися за допомогою до дітей, щоб разом з ними знайти і покарати підступного викрадача історій. 

9. Подія в курнику Автори: Карина Вестберг і Туре Аурстад 

В пернатих-стані все, як у справжньому місті. Свої проблеми, розбирання і навіть немислимі, страшні злочини. Півень Хілмар Кукарексон знає про це не з чуток. Він працює приватним детективом і веде досить насичене подіями життя. Вірніше, вів колись. Зараз справи у Хілмар йдуть не дуже добре. А точніше, настільки погано, що він вліз в борги до глави бандитського угруповання і тепер змушений шукати місце, в якому сховається від його головорізів. Нова справа надійшла якраз вчасно: в сусідньому селі таємничо зникають яйця курей рідкісних порід, а не так давно відбулося і зовсім резонансний злочин - вбивство іменитого півня. Хто, як не детектив Кукарексон, зможе знайти винних?

 10. Пандоріум. Таємниця шкатулки Автори: Жером Жилле, Бенедикт Карбонейл 

Хто б міг подумати, що всередині простий музичної шкатулки може ховатися цілий чарівний світ ... Неспішно заводить юна Нола дивну річ, яку отримала в подарунок на день народження, і мрійливо замислюється під тихі звуки красивою мелодії . Але ось дівчинці здається, що хтось махає їй рукою прямо з глибини скляної кулі. Трохи зусиль - і ось Нола занурюється в неймовірний світ дивовижною Пандори. Однак не все так прекрасно навіть в цьому ідилічному місці: попереду дівчинку чекають нові знайомства і фантастичні пригоди, повні небезпек і неймовірних поворотів долі. Літературні детективи вельми корисні для цікавого дитячого мозку: вони вчать думати і аналізувати, звертати увагу на деталі, ставити мету і долати перешкоди, збільшують лексикон, виховують любов до читання, розширюють кругозір і тренують уяву. Крім того, книги є прекрасною альтернативою гаджетам і телевізору. Відриваючись на час екрану, дитина занурюється в фантастичний світ, повний таємниць, загадок і захоплюючих головоломок: бореться зі злодіями, викриває злочинців, розкриває небезпечні секрети і відчуває справжню радість від неминучої перемоги.

11.Морськосвинський детектив Автор : Iван Андрусяк

Коли стаються таємничі злочини, усі тварини з довколишніх будинків, ба навіть ті, що живуть на вулиці, неодмінно звертаються до морського свина — детектива Жерара. Однак він знаний ласун, тож береться за справи тільки за умови смачненького гонорару. Разом із Жераром ти дізнаєшся, хто поцупив котячий сніданок, тікатимеш від голодних хижаків, з’ясуєш геть усе про невідоме страшидло, яке лякає добрих тварин, досліджуватимеш темні закапелки й боротимешся зі страхами, а найголовніше — навчишся миттю ловити зловмисників, застосовуючи дедукцію й логіку.

12.Полювання мисливців за привидами.Автор: Андрій Кокотюха
 

Світла в кабіні ліфта не було. Просто на хлопців звідти дивилася пара палаючих очей» — ось так двоє школярів зустріли привида у звичайному, досі безпечному ліфті багатоповерхового будинку. І це не єдина таємниця, яку беруться розгадувати розумник Максим Білан і силач Денис Черненко. До того часу вони не думали, що зможуть знайти спільну мову й подружитися. Але тепер ніхто, крім них, не врятує Золотий кубок — головний приз спортивних змагань, на який націлилися злодії, не кине виклик викрадачам домашніх улюбленців і, звичайно, не полюватиме на привидів, котрі зустрічаються не лише в ліфтах... Небезпечні пригоди юних детективів на цьому не закінчуються...

Полювання мисливців за приБажаємо цікавих читань!