Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

 

                                   

     25 листопада 2023 року стартує щорічна Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» Мета щорічної акції «16 днів проти насильства»– привернення уваги та активізація суспільства щодо проблем подолання насильства у сім’ї і суспільстві, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

    Міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства» з 1991 року. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більше ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у громадян, створити соціальний простір, вільний від насильства, недопускати його прояви та комплексно реагувати.

   Дати початку та завершення Акції символізують поєднання у цьому періоді превентивних та пізнавальних заходів щодо запобігання та протидії насильству, особливо стосовно жінок, та захисту прав людини, адже упродовж шістнадцятиденного періоду акції відзначається 8 важливих дат, а саме: Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, Всесвітній день боротьби зі СНІДом, Міжнародний день боротьби з рабством, Міжнародний день волонтера, Міжнародний день людей з інвалідністю, Міжнародний день прав людини. Вони створюють символічний ланцюжок, що означає: будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

   Сьогодні, 22.11.23, бібліотекарі нашої філії приєдналися до дискусійної зустрічі у рамках проекту «Запобігаємо насильству разом», який реалізують ГО «Асоціація Повноцінне життя».

   До зустрічі долучились заступниця міського голови Юлія Орлова, голова ГО «Кременчуцький антикорупційний центр» Оксана Гуйда, представники освіти, культури, УСЗН та поліції, а також представники місцевого центру соціальних служб та служб у справах дітей.

  У ході заходу присутні поспілкувалися стосовно обізнаності суспільства до проблем подолання насильства, алгоритмів дій щодо запобігання таких проявів, зокрема, Оксана Гуйда поділилась досвідом роботи в напрямку протидії домашнього насилля у Кременчуцькій громаді.

  Також присутні на зустрічі послухали психолога міського центру соціальних служб Вікторію Кіндратко стосовно агресії в наш час. Вона розповіла, що агресія наразі це нормально, але варто її направляти в правильний напрямок.

  Загалом зустріч була продуктивною та інформативною, кожен взяв для себе важливу інформацію від кожного спікера.

  Нагадуємо, що у Світловодській МТГ створена та функціонує Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або за ознакою статі, члени якої виїжджають до сімей, у яких зафіксовано факт домашнього насильства, і першими надають фахову психологічну та соціальну допомогу.

   До мобільної бригади можна звернутись: м. Світловодськ, вул. Героїв України,14, каб. 46–47, вівторок з 9:00 до 12:00, або за тел. (05236) 72821

.   Міністерство освіти і науки України рекомендує до Всеукраїнської акції організувати та провести в закладах освіти інформаційні кампанії, виставки, круглі столи, тематичні уроки, лекції, вебінари, та інші інформаційно-просвітницькі і профілактичні заходи.

   Лист МОН України від 8.11.2023 №3/6492-23 “Про проведення до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»

Нагадуємо про діяльність “гарячих ліній” за номерами:

1578 – з питань протидії торгівлі людьми;

1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;

0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) – Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді. Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Попри війну, Україна 21 листопада відзначає День Гідності і Свободи, заснований на честь початку двох революцій – Помаранчевої в 2004р. і Євромайдану в 2013р. Теперішня війна – це новий Майдан, але в межах вже всієї країни. Тому основною тезою цього року є «Вистояли на майдані – переможемо у війні!" У бібліотеці-філії № 8 оформлено книжкову виставку «Україна – територія гідності і свободи!», для учнів 4-х класів проведено патріотичний калейдоскоп «За честь, за волю, за українську долю». Учасники дізналися про історію свята, усвідомили поняття, що таке «гідність» і «свобода». Діти пограли асоціації: на вирізаних з паперу долоньках написали з чим асоціюється свобода і гідність, розібрались що таке гідні і негідні вчинки, поділилися історіями гідності. Про події двох революцій учасники згадали, переглянувши презентацію «21 листопада – День гідності і свободи»

 

Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, Viber ,Instagram, Facebook та іншим подібним сайтам.

Тобі відомо, що таке Чат? Так, дійсно, це швидкий спосіб знайти для себе нових друзів, поспілкуватися з ними на будь-які теми, отримати корисні поради. А вКонтакті ще можна побачити фотокартки, відеоролики і мати уявлення з ким розмовляєш, завдяки тій інформації, яку розміщує на своїй сторінці людина. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ти не бачиш свого віртуального знайомого, а тому не можеш бути впевнений у тому, що ця людина безпечна для тебе. Ти можеш вважати, що спілкуєшся зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше – злочинцем.

Отже, пам’ятай про те, що спілкування у чаті, Viber та на інших подібних сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для тебе. Тому, щоб уберегти себе від неприємностей ти повинен постійно пам’ятати нескладні правила безпечної поведінки під час бесіди з незнайомцями або новими друзями, з якими ти познайомився саме в Інтернеті, а не в реальному житті.

Ми розповімо тобі про ці правила, а також про ті небезпечні ситуації, в які вже потрапляли юні користувачі, які спілкувались по Інтернету. Ти маєш знати про всі небезпеки, які містить у собі подібне спілкування.

Увага! Завжди пам’ятай про те, що ти спілкуєшся з людиною, про яку тобі нічого невідомо, тому не довіряй їй свої таємниці або думки. Краще поділися ними зі своїми батьками чи справжніми, а не віртуальними друзями.

СПІЛКУЮЧИСЬ В ІНТЕРНЕТІ ТИ, ЗАРАДИ СВОЄЇ БЕЗПЕКИ, НЕ ПОВИНЕН НІКОЛИ:

• повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;
• розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;
• повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Твій пароль як ключ від твоєї квартири, тому нікому його не віддавай!;
• казати, що ти вдома знаходишся один;
• казати, що ти сам знаходишся перед комп’ютером. Скажи краще, що час від часу до тебе у кімнату навідуються твої батьки;
• обговорювати теми, які тобі неприємні або яких ти соромишся;
• показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що тобі не подобається.
• відповідати на питання, які стосуються твого особистого життя або твого тіла. Пам’ятай: твоє тіло належить тільки тобі і ніхто не має права розмовляти про нього з тобою!;
• розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;
• відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:

• при реєстрації у Чаті ніколи не заповнюй поля, де від тебе вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще вигадай для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для твоєї безпеки. Взагалі, для реєстрації у Чаті, вКонтакті та на інших подібних сайтах створи для себе окрему електронну поштову скриньку;
• коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на твоє прізвище. Також він не повиненстосуватися твого зовнішнього вигляду;
• у Facebook  та подібних сайтах обмеж доступ до твоєї сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;

Пам’ятай: спілкування в Інтернеті не є твоїм обов’язком, тому якщо тобі це більше не подобається або тебе лякають твої Інтернет-друзі, то лише вимкни комп’ютер і не повертайся більше до спілкування онлайн!

Увага! Ніколи за жодних умов не погоджуйся на особисту зустріч у реальному світі зі своїм Інтернет-другом. Якщо ти все-таки вирішив зустрітися з ним, то нехай обов’язково батьки чи інші дорослі, яким ти довіряєш, прийдуть з тобою на зустріч. Ти можеш також сказати про це своєму віртуальному другу. Місце для зустрічі повинно бути таким, де постійно знаходиться багато людей, наприклад, парк розваг, каток.

Якщо твій знайомий з Інтернета постійно вимагає від тебе зустрітися з ним або щось зробити для нього, продовжує це робити, незважаючи на твою відмову або небажання, то ти обов’язково маєш розповісти про це своїм батькам або іншим дорослим, яким ти довіряєш!

Запамятай!  Неможна розкривати і  ділитися в соціальних мережах (та і загалом, зустрічаючи незнайомців) особистими даними:

• місцем прогулянок;
• номером телефону;
• часом коли вдома відсутні батьки;
• адресою;
• номерами банківських карток;
• повним ім’ям та іменами членів своєї родини

Така обізнаність — запорука безпеки дитини як в реальному світі, так і у віртуальному просторі.

Кібербулінг

Кібербулінг – психологічне насильство в мережі, переслідування з боку однолітків, що проявляється у вигляді знущань, насмішок, залякувань, інших дій, які негативно впливають на психічний стан підлітка.

Вільне володіння необхідними технологіями дозволяє «агресорам» створювати іменні сайти образливого змісту, поширювати чутки, викладати фото-або відеоматеріали, що принижують гідність дитини або займатися від його імені кібер тероризмом, що загрожує безпеці дітей.

У дитини створюється відчуття безвиході, навіть вдома його не залишає почуття тривоги, він впадає в депресію. Інформаційна атака може призвести до суїциду.

Тінейджери рідко звертаються за допомогою, сумніваючись, що будуть зрозумілими та  бояться заборони на користування інтернетом. Необхідно знати, знущання в мережі карається чинним законодавством. Варто відразу звернутися в правоохоронні органи з наданням доказів.

Кібермисливці

Ким є типові інтернет-співрозмовники?

Соціологічні опитування про безпеку дітей-підлітків в інтернет мережі надають такі дані про контакти:

• родичі – 43 %;
• віртуальні друзі – 21%;
• незнайомі люди – 36%;

Однак за великим рахунком віртуальні друзі – теж незнайомці. Таким чином, велику частину свого часу в мережі діти приділяють спілкуванню з сторонніми людьми, діляться своїми переживаннями, секретами, планами.

Кібермисливці – хороші психологи, встановивши контакт на форумі, при обміні миттєвими повідомленнями в чаті, вони досить швидко набувають статусу друзів.

Спочатку входять в довіру, оточуючи турботою і розумінням проблем, вислуховують, підтримують. Після цього «друг» поступово вносить до розмови нотки сексуальності, відбувається обмін фото, демонстрація матеріалів еротичного характеру.

Мета кібермисливця – особиста зустріч.

Шахрайство

Шахраї і способи їх дії йдуть в ногу з часом. Необізнаність і наївність дітей роблять їх легкою здобиччю. Один із способів обману – це «виграш». Повідомлення про приз (автомобіль, комп’ютер, телефон тощо). І для цього просто потрібно повідомити дані електронної картки (батьків) і повідомити цифри, які прийшли в смс на номер.

Чи варто пояснювати, до яких наслідків призведе подібна інформація в руках шахраїв? Для того, щоб здійснити покупку в інтернет-магазині, зазвичай достатньо повідомити реквізити банківської картки і смс-код підтвердження платежу. І те, і інше підліток добровільно повідомляє «щедрим дядькам», які обіцяють приз.

Все це і багато іншого виключає саме поняття – безпечний інтернет. Повністю обмежити доступ в кіберпростір неможливо, та й не потрібно. Величезна кількість розвиваючої корисної інформації, літератури, музики і просто спілкування за інтересами, зв’язок з родичами і друзями – все це можна знайти в інтернеті. Достатньо знати правила поведінки, щоб забезпечити особисту безпеку дитини шкільного віку в інтернеті.

 

 ПАМ`ЯТКА

ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

     Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
      Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
      Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
       Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
       Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
       Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
       Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
        У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
         Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

      6 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

       Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

     Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Приклади порушення толерантності

1. Гендерна: у багатьох країнах і релігіях досі є розподіл на "вищу стать", тобто чоловічу, і "нижчу" – жіночу. Там тільки чоловік може розлучитися з дружиною, тільки чоловік має право на вищу освіту та має можливість виїжджати за кордон, тоді як дружині дістається вся "домашня" робота (хоче вона того чи ні).
2. Расова, національна: у США до ХХ ст. люди ділилися на два типи: "білошкірий" і "темношкірий". Про відсутність терпимості однієї раси до іншої вперше заговорив Мартін Лютер Кінг, чим допоміг суспільству стати більш толерантним. Американське суспільство досі продовжує внутрішній діалог з приводу толерантності та прав темношкірих американців.
3. До людей з інвалідністю: є такий термін "ейблізм" – це тип дискримінації, при якому працездатні люди розглядаються як нормальні та панівні над людьми з інвалідністю, що призводить до упередженого ставлення щодо останніх. Наприклад, одним з видів дискримінації щодо людей з інвалідністю є заперечення їхньої автономії. Так, іноді офіціант частіше звертається до людини, що супроводжує людину з інвалідністю, ніж до неї самої.
4. Релігійна: у СРСР йшла гігантська атеїстична пропаганда, у зв'язку з чим у в'язниці садили священнослужителів та вірян.
5. Сексуально-орієнтаційна: утиск людей за те, що вони люблять людину своєї статі.
6. Політична: у США є дві сильні політичні партії: демократична та республіканська. Буває, прихильники партій свідомо погано ставляться одне до одного саме на ґрунті політичних поглядів.
7. Освітня: люди з вищою освітою іноді вважають себе кращими за тих, хто без неї.
8. Міжкласова: нетерпимість багатої людини до бідної (і навпаки, звісно). Або упереджене ставлення до безхатьків не як до особистостей, а як до маргіналізованих "низів" суспільства.

Якщо люди не можуть терпіти один одного, вони стають злими та розчарованими. У суспільстві, наповненому ненавистю, людина починає відчувати скутість і більше схильна до депресій.

Як виховувати в собі толерантне ставлення до інших

Коли йдеться про виховання дітей, навряд чи хтось із дорослих захоче виховувати своє чадо через заохочення дискримінації. Як правило, "маленьким людям" намагаються прищепити доброту, сприяють розвитку емпатії. Бо ніхто з нас не народжується толерантним – це культурна звичка, яка формується з дитинства або яку ми самостійно формуємо в дорослому житті.

Здатність приймати відмінності одне одного може вплинути на самопочуття людини. Толерантність знімає бар'єри та дозволяє мислити ширше. Також толерантність призводить до зменшення стресу та сприяє розвитку співчуття, співпереживання та розуміння почуттів іншого. Є кілька порад, які допоможуть вам виховати собі толерантне ставлення:

Нагадайте собі, що ви у безпеці. Якщо хтось думає інакше та їхня думка відрізняється від вашої, це зовсім не означає, що ви помиляєтеся. Ви маєте повне право відстоювати ваші переконання, але якщо навчитися робити це неконфліктним шляхом, наводячи вагомі аргументи, то ви почнете відчувати себе впевненіше.

Говоріть за себе. Спробуйте висловлювати свою думку точніше. Наприклад, "Я не згоден з тим, що… у мене інша думка…". Не слід агресивно розмовляти з людиною, яка думає не так, як ви.

Обходьтеся без образ і переходу на особистості. Не провокуйте людину до сварки, висловлюючи образи: "Ви дурні, якщо так думаєте!" і т.п. Намагайтеся дізнатися більше, щоб зрозуміти іншу точку зору. Попросіть розповісти докладніше та поясніть, що хотіли б зрозуміти, як інша людина прийшла до такої думки.

Будьте спокійнішими. На агресію на свою адресу люди схильні відповідати агресією. Не сваріться і не кричіть. Це може значно загострити ситуацію та перетворити її на справжній конфлікт.

Шукайте точки дотику. Якщо, на перший погляд, нічого спільного не можете знайти, особливо якщо вас дратує людина і ви відчуваєте до неї неприязнь, відкладіть поспішні висновки про неї. Постарайтеся розглянути навіть найменшу схожість між вами, вашими думками та поглядами. Можливо, вам подобаються одна і та ж музика, книги або ви віддаєте перевагу схожим фільмам. Також це стосується і більш загальнолюдських поглядів – на життя, на безпеку в суспільстві, на краще майбутнє країни тощо. Точки дотику є завжди. Якщо їх не видно, це не означає, що їх нема. Пам'ятайте про це.

Слідкуйте за своїми реакціями. Наші очі, міміка та жести говорять правду. Мова тіла – це такий самий спосіб спілкування. Наприклад, коли ви відчуваєте зневагу, то зітхаєте і закочуєте очі. Такі реакції говорять про нетерпимість і видають ваше ставлення до партнера зі спілкування та перебіг ваших думок. У цьому випадку стає очевидно, що ви вважаєте, що думка іншої людини абсолютно марна, і ніби кажете, що ви кращі за неї.

Так, іноді важко зрозуміти деяких людей, їхню культуру та кардинально протилежну вашій точку зору. Особливо, коли це стосується тих поглядів, які потенційно можуть дійсно завдати вам шкоди: наприклад, ситуація з антивакцинаторами або прихильниками теорій змови.

Але треба розуміти, що прояв ненависті до них не розв'язує проблему, а навпаки – створює ще один непереборний бар’єр, через який навіть найвдаліші аргументи "за" залишаються непочутими. Їх упередженість щодо вакцин – результат недовіри до уряду, остраху перед чимось новим і невміння критично мислити під час гострої кризи.

 

Бібліотечний урок «Хто про все нам розповість?...».

   Кожна бібліотека має довідково-бібліографічний апарат за допомогою якого користувачі отримують інформацію  про документи, які є  в фондах бібліотеки. Користувач стає учасником довідково-бібліографічного обслуговування на етапі підбору документів чи іншої інформації.

    Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки – це сукупність традиційних та електронних довідкових видань, бібліотечних каталогів та картотек, що використовуються при обслуговуванні читачів для пошуку необхідної інформації. Він є основою всієї діяльності бібліотеки, і від його раціональної організації залежить оперативність, повнота і точність задоволення запитів читачів.

   З метою розширення кругозору користувачів, набуття ними навичок доступу до  інформаційних ресурсів бібліотеки для учнів 5-6 кл був проведений бібліотечний урок «Хто про все нам розповість?...».  Присутні познайомилися з будовою алфавітного та систематичного каталогів, принципом розміщення карток  та алгоритмами пошуку інформації в них.  

    На  завершення уроку учні використовуючи ДБА бібліотеки навчилися самостійно знаходили потрібну їм інформацію.

9 листопада в Україні відзначають Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва.

    Колеги, вітаємо Вас із Всеукраїнським Днем працівника культури! Хочемо побажати Вам творчої наснаги, неймовірного польоту думок та фантазій і цікавих проектів. Аби й у роботі, й у житті Вас завжди переслідували удача, щастя та любов! Завдяки Вам – справжнім подвижникам своєї справи, культура Світловодщини розвивається, збагачується новими іменами та цікавими формами роботи.

   З нагоди цього свята у Світловодську вшанували професіоналів і аматорів, які займаються мистецтвом, підтримують народні традиції та популяризують українську культуру