«Ювілейна планета Катерини Білокур» До 125-річчя від дня народження геніальної української художниці

    У грудні 2025 року українська культура вшановує 125 років від дня народження Катерини Василівни Білокур — видатної художниці наївного мистецтва, майстрині декоративного живопису та однієї з найяскравіших постатей українського мистецтва ХХ століття.

   Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка на Полтавщині. З дитинства дівчина мріяла про мистецтво, однак шлях до нього був надзвичайно тернистим. Вона малювала потайки, адже батьки не підтримували її захоплення. Першими «фарбами» став сік калини, бузини, буряка, а замість пензлів — саморобні щіточки з шерсті та гілочок.

   Попри нестатки, нерозуміння близьких і навіть відмови мистецьких навчальних закладів, воля до творчості перемогла. Поворотним моментом у житті художниці став лист до співачки Оксани Петрусенко. Саме він відкрив перед Білокур шлях до визнання: її знайшли мистецтвознавці, і невдовзі роботи талановитої майстрині з Богданівки експонувалися у Полтаві та Києві.

Світ, створений із квітів

   Мистецький стиль Білокур унікальний: вона зображувала квіти з ювелірною точністю, виписуючи кожну прожилку тонесеньким саморобним пензлем. Її картини — це поєднання народної поезії, філософії та глибокого відчуття природи.
   Півонії, мальви, чорнобривці, барвінок, жоржини, соняшники — у її творах квіти не просто реальні, а живі, одухотворені. Художниця ніколи не зривала їх для натури: вважала, що квітка має душу, а зірвана — «втрачає життя».

Саме тому її полотна часто називають «вишивкою олійними фарбами».

Визнання у світі

   У 1957 році три картини Білокур — «Цар-колос», «Берізка» та «Колгоспне поле» — представили Україну на Міжнародній виставці в Парижі.
Там її творчістю захопився сам Пабло Пікассо, який вигукнув:

«Це геніальна українська жінка! Якби ми мали художницю такого рівня, то змусили б про неї говорити весь світ!»

   За життя художниця отримала звання Заслуженого діяча мистецтв України (1951) та Народного художника України (1956). Сьогодні її роботи зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, в музеях Києва, Полтави, Яготина.

Пам’ять, що продовжує квітнути

   У рідній Богданівці діє музей-садиба Катерини Білокур. В її честь випущено ювілейні монети, створено балет, телефільми й документальні стрічки. Її мистецький спадок — це понад 80 (за іншими даними — до 120) картин, що й досі вражають глядачів досконалістю, світлом і духовною силою.

Вона подарувала світові Україну у квітах

   Сьогодні роботи Катерини Білокур сприймають як уособлення української душі — щедрої, сильної, ніжної та пристрасної.
Її картини й нині надихають, а незбагненна краса квітів, створена з любові та болю, нагадує: геній може народитися в будь-якій хатині, якщо має «іскру Божу».