неділю, 26 жовтня 2014 р.

Я - бібліотекар

 Саме з цією професією ознайомила учнів  дев'ятого класу ЗОШ №1 Дзигар О.М., бібліотекар 1 категорії бібліотеки - філії№8 Світловодської ЦМБС, на зустрічі в міськрайонному центрі зайнятості , яка пройшла 24 жовтня 2014 року.

 
    Багато бібліотекарів переконані: бібліотекарем не можна стати, їм потрібно народитися, втім, як і актором, музикантом, художником. Цьому не можна навчитися. Так, навички професії опанувати можна. Але тільки і всього. Можна, приміром, мати вищу освіту, прийти працювати у бібліотеку, і все-таки не бути бібліотекарем. Про таких зазвичай говорять - "випадкові люди".
    
Так що ж означає "бути бібліотекарем"? Відомий бібліотекознавець                    Г. П. Фонотонов стверджував, що бібліотечна професія остаточно визнана суспільством специфічною сферою діяльності. А ось в чому полягає ця діяльність, багато хто і не здогадується. Найчастіше дають  відповідь однією фразою: "видавати книги". Виявляється, так просто. Ось чому у більшості своїй люди і вважають, що вже в такому місці як бібліотека будь-хто зможе працювати. А тому щиро дивуються з того, що бібліотечна професія ("та що ви говорите"?) вимагає знань, підготовки в спеціалізованому учбовому закладі.
      Люди цілком уявляють собі, чим займаються учителі, лікарі, будівельники. Але ось коли мова заходить про бібліотекарів...
     А тим часом діяльність бібліотек сьогодні не обмежується взаємовідносинами "інформація - користувач". Вона набагато ширше і багатогранна. Сучасний бібліотекар далеко не одновимірний, навпаки, він як універсальна формула: і мовознавець, і психолог, і педагог, і літературознавець. І це, зверніть увагу, все в одній особі.
     
При складанні бібліографічного списку він - копіткий учений; коли готує інформацію для ділових людей - досвідчений референт; проводячи масовий захід стає драматургом, режисером, артистом. А вже інтелектуалом, ерудитом він просто зобов'язаний бути. Адже ще В. Н. Татіщев вказував на те, що бібліотекар "...має бути багатьох наук і різних мов... навчений, до того старанний читач... всякої книги якість знать".
    
Необізнаним нагадаємо, що в минулі часи на посаду бібліотекаря     призначалися вчені люди, академіки. Цікавий той факт, що свого часу бібліотекарями були : байкар И. А. Крилов, письменниця Л. Сейфулліна, поети      








А. Ахматова, И. Гете і інші.
      А корисність і необхідність чоловіків у бібліотечній професії, наприклад, зарубіжні фахівці зв'язують з її соціальним аспектами: "чого потребує бібліотечна професія, так це в створенні відповідальніших і визнаніших позицій в спеціальних областях бібліотечної роботи. Це, зокрема, притягнуло б у бібліотеки з їх засиллям жінок більше число працівників-чоловіків. А чоловічий підхід до справи був би дуже корисний в таких особливо сферах діяльності як громадські зв'язки бібліотеки, робота з юнаками і підлітками, робітниками, бізнесменами". Сучасні чоловіки, які можуть і повинні йти у бібліотечну професію : "якщо вони бачить інтенсивно-жіночу професію з твердою інтелектуальною основою ... якщо ученість і ерудиція - їх мета, то бібліотечна справа - рай для інтелектуальних  прав і свобод.
   Та все ж є одно найважливіша якість, яку повинні мати бібліотекар - людинолюбство. Він повинен любити всіх тих, хто приходить до нього, з усіма їх недоліками і слабкостями. І якщо усередині немає любові до людей, їх не обдуриш простою чемністю і холодною ввічливістю. А слова Екзюпері, про те, що "найбільша розкіш - це розкіш людського спілкування", сьогодні особливо актуальні. Адже, погодьтеся, що в наше швидкісне століття спілкування нам якраз і бракує. І не з комп'ютером , а один з одним. Адже якщо техніка на такому високому рівні, це зовсім не означає, що люди не потрібні один одному. Ось і йдуть у бібліотеку читачі за добрим словом, радою, підтримкою, за тим, що нам усім просто життєво необхідно і в чому ми, виявляється, так потребуємо.

     І саме бібліотеки, і є ті самі світляки, які несуть людям добре світло духовного і культурного життя. Адже не даремно ж Дмитро Ліхачов сказав: "Доки живі бібліотеки, культура не загине .  
     Звичайно ж, не можна не сказати і про те, що бібліотекарі - дуже творчі люди. Частенько бібліотечний захід нагадує ціле дійство, де співають, танцюють, "читають вірші, перевтілюються в різні образи. Бібліотекар, немов багаторукий Шива, і артист, і сценарист, і майстер художнього слова. Масова робота допомагає розкрити свої творчі здібності, реалізувати їх на благо, і що важливо, доставляє величезну радість самовираження
     Нехай одні при слові "бібліотекар" поблажливо посміхнуться, а інші підкреслять, що робота по цій спеціальності зараз украй непрестижна. Що ж, у кожного своя ієрархія цінностей, і це не наша провина
. Зате ніхто не може заперечувати того, що бібліотекар тримає ключі від мудрості, адже він - збирач, хранитель і провідник людської думки.

середу, 1 жовтня 2014 р.

Міжнародний день людей похилого віку

    


      Щорічно 1 жовтня з 1991 року відповідно до рішення Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, згідно з резолюцією 45/106 від 14 грудня 1990 року відзначається Міжнародний день людей похилого віку.
    День літньої людини - свято чистий і світлий, свято наших батьків, бабусь і дідусів, день, коли ми віддаємо їм свою любов, шану та вдячність.
   Метою проведення свята Дня літньої людини є залучення уваги громадськості до проблем людей похилого віку; підвищення ступеня інформування громадськості про проблему демографічного старіння суспільства, індивідуальних і соціальних потребах людей похилого віку, їх вклад у розвиток суспільства, необхідності зміни ставлення до літніх людей; забезпечення людям літнього віку незалежності, участі в житті суспільства, необхідного догляду, умов для реалізації внутрішнього потенціалу і підтримки їх гідності.
   Проблеми, пов'язані зі старінням населення, спочатку зачіпали розвинені країни, однак зараз вони набувають дедалі більшого значення і в країнах, що розвиваються. 8 - 12 квітня 2002 року на II Всесвітній асамблеї з проблем старіння, що пройшла в Мадриді, були прийняті Політична декларація та Міжнародний план дій, що стали поворотним пунктом у стратегії будівництва суспільства для будь-якого віку. Вперше проблеми старіння були розглянуті урядами країн світу всебічно і всебічно в широкому контексті соціально-економічного розвитку та забезпечення прав людини. У ході роботи асамблеї був переглянутий і затверджений заново Міжнародний план дій з проблем старіння, де передбачені нові заходи в областях забезпечення зайнятості людей похилого віку, збільшення їх доходів, поліпшення медичного обслуговування, освіти та соціального забезпечення.Особлива увага приділяється проблемам жінок похилого віку, які становлять більшість у цій віковій групі.
   У Мадридському плані дій виділено три пріоритетні напрями:
- Літні люди та розвиток суспільства;
- Зміцнення здоров'я і добробуту людей похилого віку;
- Створення зручної та сприятливого середовища для їх проживання.
   Прийняття Мадридського плану дії справді актуально, так як позначений зростання літнього населення світу. Зазвичай літніми називають людей старше працездатного віку, тобто пенсіонерів. В останні роки в усьому світі йде процес старіння населення, коли відсоток літніх громадян держави з кожним роком збільшується. Так, згідно першої післявоєнної перепису 1959 року, в Росії кількість людей у віці 60 років і старше становило 9% від населення, а за останнім переписом 2002 року воно зросло вдвічі - до 18,5%. У зв'язку з цією обставиною потрібно переоцінка ролі літніх людей і докорінної зміни ставлення до них.
   Світова ж статистика така: у 2002 році на 10 осіб припадав один 60-річний, до 2050 року це співвідношення - один на п'ятьох. При цьому очікується, що до 2150 третина населення світу будуть складати люди у віці від 60 років і старше.
   На сьогоднішній день відзначається підвищення значимості Дня літньої людини як щорічного події, що має позитивний суспільний резонанс і одночасно підвідного підсумки зробленого.
   У центрі уваги знаходяться інтереси малозабезпечених літніх громадян, одиноких пенсіонерів та інвалідів похилого віку, питання надання їм матеріальної, соціально-побутової та інших видів допомоги.