середу, 27 травня 2020 р.

Стартує Всеукраїнський конкурс #Вірш_у_кадрі
📚З 27 травня по 22 червня 2020 року пройде конкурс #Вірш_у_кадрі, головною метою якого є популяризація найкращих надбань української класичної та сучасної поезії, збільшення україномовного контенту у популярних соціальних мережах.
Форум Видавців проводить конкурс спільно з книжковими блогерами: Іриною Юрченко (instagram.com/irinyurch/), Тетяною Морарь (instagram.com/te.more/) та Лілією Гордієнко (instagram.com/big_book_blog/).
❤️Тема конкурсу: «Кохання». Учасники можуть обрати вірш або уривок з вірша будь-якого автора українською мовою, який відповідає темі конкурсу. Учасниками можуть стати особи, віком від 18 до 102 років.
Переможців оголосимо 22 червня 2020 року на сайті bookforum.ua та на наших сторінках у соціальних мережах. 
Переможець або переможниця конкурсу отримає брендовану футболку і торбу книжок від «Форуму видавців».
👉Положення про проведення конкурсу та реєстраційна форма доступні на сайті. 
Читати умови і більше
За детальною інформацією
звертайтесь: Марія Кравченко, 
тел.0990545905
presa@bookforum.com.ua
ГО «Форум видавців»


пʼятницю, 22 травня 2020 р.

МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ - УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІР, БАТЬКО ТЕАТРУ СВІТОВОГО РІВНЯ ( До 180 річчя з дня народження)

Український драматург, актор, режисер, один із засновників українського професійного театру

Народився 22 травня 1840 р. в с. Бежбайраки (Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків. 1856 р. закінчив Бобринське повітове училище.
У 1861—1871 pp. працював на різних канцелярських посадах у Бобринці та Єлисаветграді. Разом із І. Карпенком-Карим організував Бобринецький аматорський драматичний гурток, де виконав свої перші ролі: Петра («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Лопуцького («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка). У 1862 р. став вільним слухачем юридичного факультету Київського університету, проте його цілковито захопив театр. У 1863 р. написав перший драматичний твір — мелодраму «Дай серцю волю, заведе в неволю». Ставив п'єси І. Котляревського, М. Гоголя, О. Островського. У 1870 р. переїхав до Одеси, працював у професійних російських трупах. У цей період зростає його майстерність, виробляється власна творча манера.
У 1874 р. вперше виступив на петербурзькій сцені як виконавець українських пісень, декламатор «Кобзаря» Т. Шевченка, байок Л. Глібова.
У 1882 р. організовував першу українську професійну трупу, до колективу якої увійшли М. Заньковецька і М. Садовський. 27 жовтня у Єлисаветграді було здійснено постановку п'єси «Наталка Полтавка» І. Котляревського. У 1883 р. відбулося об'єднання з трупою М. Старицького, в театральний колектив влилися П. Саксаганський та І. Карпенко-Карий. Трупа, створена М. Кропивницьким, гідно репрезентувала українську культуру. Обставини потребували універсальних талантів: М. Кропивницький працював як режисер, літератор, актор та організатор театрального життя. Від його трупи відділилися театральні колективи, які очолили П. Саксаганський, М. Садовський, І. Карпенко-Карий.
У творчій спадщині М. Кропивницького-драматурга — 45 п'єс. Лише дві з них написані російською мовою. Він також автор кількох перекладів творів зарубіжної драматургії.
У своїх п'єсах відображав гострі соціальні колізії, порушував проблему стосунків народу та інтелігенції («Доки сонце зійде, роса очі виїсть»).
Велику популярність мали водевілі «Пошилися у дурні», «По ревізії».
М. Кропивницький був актором величезного творчого діапазону, блискуче володів мистецтвом перевтілення, з однаковим успіхом грав Шекспірового Отелло і Стецька зі «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, був чудовим декламатором, писав музику до вистав. Він автор вокальних дуетів («Де ти бродиш, моя доле» та ін.), романсів («Соловейко» та ін.), пісні «Ревуть, стогнуть гори, хвилі».
М. Кропивницький створив також школу режисури й акторської майстерності. Серед його вихованців були таки відомі актриси, як Г. Затиркевич-Карпинська, Л. Ліницька, Г. Борисоглібська, І. Мар'яненко.
Як режисер створив романтично-побутовий театр, в якому знаходилося місце і для етнографізму, і для мелодрами.
Помер 21 квітня 1910 р. Похований у Харкові.
Ми підібрали для вас 10 цікавих фактів про цю видатну та знакову для української культури постать.
  1. За своє життя Марко Кропивницький зіграв понад 500 ролей.
  2. З його ім’ям пов’язане перше прилюдне виконання пісні на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» (володів голосом широкого діапазону від тенора до басу).
  3. Написав понад 40 п’єс.
  4. 10 січня 1882 року під його керівництвом відбувся перший виступ українського професійного театру в театрі Бергоньє (тепер— Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки).
  5. Заснував відомий театр корифеїв.
  6. Був пристрасним рибалкою та мисливцем. Саме під час риболовлі він і познайомився з Іваном Тобілевичем (Іван Карпенко-Карий), також любителем порибалити.
  7. Марко Кропивницький був шульгою.
  8. Багато палив і майже ніколи не розлучався з люлькою.
  9. Організував першим на теренах тодішньої імперії дитячий театр, акторами в якому були лише діти.
  10. Його іменем названо місто Кіровоград.

четвер, 21 травня 2020 р.

Українська вишиванка – наче райдуги світанки



Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі, вірності та любові. Вона настільки глибоко увійшла в наше життя, що в Україні встановили навіть спеціальне свято – День вишиванки.
  День вишиванки відзначають в третій четвер травня. У 2020 році це свято відзначимо 21 травня.
                              День вишиванки

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
Автор віршу: Надія Григорівна Красоткіна
                                           Джерело: http://krasotkina.com/
Останнім часом вишиванка стала своєрідним символом патріотизму і любові до своєї країни. Багато її люблять за стильність і унікальність, адже кожен вишитий на ній візерунок має свій символ і значення.
У День вишиванки всі, від малого до великого, вбираються і вирушають у своїх справах. Традиційне українське вбрання виглядає дуже святково і дарує всім відмінний настрій.
  Наша бібліотека презентувала виставку – вернісаж «І на тім рушникові…». Вишиванка – символ нашої багатої традиціями української культури. Завдячуючи унікальному орнаменту вишиті візерунком сорочка чи рушник могли означати походження людини, вказувати її вік, соціальний статус та навіть сімейний стан. Завдяки оригінальному оформленню експозиції, читачі мають  змогу через книги, альбоми, листівки та журнали познайомитися із сучасними та старовинними зразками українських  вишиванок різних регіонів.

  

вівторок, 19 травня 2020 р.

Вірші про вишивку і вишиванки

Автор віршів: Надія Григорівна Красоткіна
Джерело: http://krasotkina.com/

День вишиванки

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.

Якщо людина хоче вишивати

Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час...
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.   


Я вишию сорочку


Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я — українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я — українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.


Моя вишиванка


Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.


А я іду по світу в вишиванці


Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я — українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати...
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.


Українська вишиванка


Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво...



 Сорочка-вишиванка

Сорочка-вишиванка! Модно й гарно!
Всі різні, двох однакових нема,
Як і людей знайти подібних марно,
Однакових нема, усе дарма.
Робота кожна індивідуальна,
Узор чи колір треба замінить.
Для сина він тепер уже сакральний,
Це оберіг, що завжди захистить.
Вкладає мати душу в вишиванку
І вся любов у хрестиках живе.
Буває, що й не ляже до світанку,
А за вікном он Місяць вже пливе
І заглядає в хату, заглядає…
Свій промінець, мов ниточку, дає.
А мати і часу не помічає,
Все вишиває й думає своє…

 Вдягни свою чудову вишиванку

А українська вишиванка — диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути ж вишиванку поспіши.
І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті —
Ти рідного свого не забувай!
Бо в ньому все — ліс, гори і долина,
І річечка, й маленьке джерельце,
Твій рідний край, чарівна Україна,
І мати, й батько — пам’ятай про це!
І хліб на вишиванім рушникові,
І пісня, що до серця пролягла,
І краєвиди навкруги чудові,
І стежка, що у Всесвіт повела.
Вдягни свою чудову вишиванку,
Відчуй в ній ласку і душі тепло,
І чистий ранок в ніжному серпанку,
І те, як добре з мамою було.

 Вишиванки

Всіх зустрічають весняні світанки,
А школа знову кличе на урок.
Випускники вдяглись у вишиванки
І на останній свій прийшли дзвінок.
Усі такі красиві — несказанно!
Як квіти, діти! Вишивки цвітуть.
А час в дорогу кличе невблаганно.
По цих дорогах всі вони й підуть.
То ж мами їм сорочки вишивали,
Щоб стріла їх удача на шляхах.
Щоб ангели дітей оберігали,
І зірочка світила в небесах,
Яка б дорогу праведну вказала,
Щоб діти їх не збилися з путі.
В сорочку мати всю любов вкладала,
Щоб дітям добре повелось в житті.
Сорочка оберіг і світле диво,
Вона в житті зігріє й захистить.
Засвітить сонечком ясним у зливу,
Поверне у дитинства світлу мить…
Сорочка-диво. Скільки в ній любові,
Високих мрій, надій і сподівань.
В узори склались ниточки шовкові…
Як хрестиківка добрих побажань.
А вишиванки різні, всі чарівні,
Однакових нізащо не знайти.
Як і дороги в світ — складні і дивні…
І кожен мусить по своїй пройти.

понеділок, 18 травня 2020 р.

Мрійник року

Увага! З 18 по 31 травня Національна бібліотека України для дітей оголошує Всеукраїнський конкурс фотомалюнка «Мрійник року». Намалюйте свою мрію, сфотографуйте та повідомленням відправте на сторінку Facebook. Надіслані фото ви зможете переглянути та проголосувати за кращі у фотоальбомі «Мрійник року». Переможці визначатимуться методом «народного голосування» –  кількістю вподобань, а найкращих оберуть професійні художники. Результати фотоконкурсу дізнаємося у прямому ефірі 1 червня у Міжнародний день захисту дітей, які оголосить генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей Алла Іванівна Гордієнко. Давайте помріємо, намалюємо і реалізуємо наші мрії!

Положення про конкурс на сайті бібліотеки: http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=9196

Франція - країна - музей (До Міжнародного дня музеїв)

Офіційна назва: Французька Республіка
Столиця: Париж
Континент: Європа
Грошова одиниця: євро

Мова: французька
Площа: 543 965 км² (Німеччина: 357 111 км²)
Населення: 64,3 млн. (Німеччина: 81,7 млн.)
Національне свято: 14 липня, День взяття Бастилії

Франція – найбільша за територією країна Європейського Союзу. Вона знаходиться на Заході Європи. Протока Ла-Манш, Атлантичний океан, Середземне море, гори Піренеї та Альпи утворюють природні кордони країни. Вершина Монблан у Альпах сягає 4 807 м і є найвищою горою в Європі.

Серце Європейського Союзу
Після століть, сповнених війн між Німеччиною та Францією, обидві країни в середині минулого століття нарешті стали друзями. Кажуть, що ці дві країни серце Європейського Союзу. Економіка та політика Німеччини і Франції тісно пов’язані між собою. Франція – демократична президентська республіка.

Світова мова
Французькою мовою розмовляють не тільки у Франції, Бельгії та Швейцарії, а й у багатьох країнах Африки та Карибського басейну, колишніх французьких колоніях.

Дивовижний Париж
У Парижі знаходиться не тільки уряд Франції, а й багато відомих музеїв, будинків мод, архітектурних пам’яток, як-от Ейфелева вежа. Висота Ейфелевої вежі становить 300 метрів, вага – понад 10 тисяч тон, а якщо підніматися на її вершину пішки, то потрібно подолати 1666 сходинок. Інші відомі визначні місця Парижа: Тріумфальна арка, Єлисейські поля з дорогими крамницями та кав’ярнями, Лувр, Собор Паризької Богоматері тощо.

Сюди варто приїхати
Франція – улюблене місце проведення відпусток жителів багатьох країн світу. І не тільки завдяки розмаїттю мальовничих краєвидів. Туристам тут є з чого вибрати: поїздка на каное, піші мандрівки, поїздки верхи на конях, купання в Середземному морі, відпочинок на дикому узбережжі Атлантичного океану, велотури… Приїжджай і відкриває для себе Францію!

Смаколики
В усьому світі відома французька кухня. Французькі вина та сири вважаються найкращими в світі. Вони також дуже популярні в Німеччині. Ти знаєш, що таке "крепи"? Це тонюсінькі млинці, які у Франції подають до столу з цукром або варенням, або в пікантному варіанті з сиром, шинкою та помідорами. Один з французьких виробів можна знайти, навіть, у сусідній крамниці за рогом: це багет. Продовгуватий хліб найкраще смакує, коли він свіжий, немов щойно з печі.
https://muzei-mira.com/muzei_francii/page/2/ ☑ Лувр

https://bit.ly/2WciGBi

https://www.louvre.fr/en/media-en-ligne

вівторок, 12 травня 2020 р.

Онлайн-школу в Україні планують розширити на весь навчальний рік

Онлайн-школу в Украине планируют расширить на весь учебный год

Матеріали збираються розміщувати на YouТube-каналі Міністерства освіти і науки

Проект "Всеукраїнська школа онлайн" для 1-11 класів хочуть розширити на весь навчальний рік. Про це розповів заступник керівника Офісу Президента Юрій Костюк в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

За його словами, якщо проект продовжать, у влади буде більше часу, щоб зробити його "більш вдумливо".

"Я вважаю, що ми обов'язково повинні його продовжити. Потрібно зробити повноцінний навчальний рік, з 1-го по 11-й клас. Звичайно у нас буде більше часу на підготовку, щоб зробити це не в авральному режимі, а більш вдумливо, з хорошою підготовкою ", - сказав Костюк.

При цьому заступник голови ОП зазначає, що буде складно створити окремий телеканал для проекту, але матеріали будуть розміщувати на YouТube-каналі Міністерства освіти і науки.

"Знову ж таки, це повноцінно не замінить школу, яку відвідуватимуть. Але користь цього проекту в іншому. По-перше, доступ до додаткового навчального контенту. Наприклад, комусь не пощастило з учителем історії. Ну, так сталося. Ні крутого викладача в певній школі. Тоді ти можеш подивитися курс історії онлайн, або - ти пропустив тему, або щось не зрозумів. Тоді ти можеш відкрити відео і надолужити ", - сказав він.

На думку Костюка, проект також може бути корисний і для інших вчителів, оскільки вони будуть дивитися на колег і черпати щось нове в підходах до навчального процесу.

Відомий казкар Сашко Лірник читатиме щодня казки онлайн

Український дитячий письменник, казкар Сашко Лірник, за сценаріями якого знято фільми «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» та «Чорний козак», відтепер читає щовечора в прямому ефірі казки для дітей і дорослих онлайн. Перший випуск – “Казка про Котигорошка” – вже доступний на Youtube.


Власюк Олександр Іванович (творчий псевдонім Сашко Лірник) – володар почесного звання «Заслужений працівник культури України» та багатьох премій. З 1999 по 2002 роки вів на телебаченні програму «Казки лірника Сашка», а з 2010-го – програму «Світанок». Також відомий за кількома збірками книжок “Казки Лірника Сашка”.
На його казках виросло не одне покоління українців. Дивіться першу онлайн казку на YouTube-каналі автора. Нові випуски будуть з’являтись в прямому ефірі щовечора о 20:30.

“Казка про Котигорошка”


Нагадаємо, минулого року за мотивами твору Сашка Лірника “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги і козацький рід”. було знято фільм «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке».
За сюжетом, козацький рід існує на світі доти, доки в ньому народжуються козаки-лицарі, які захищають свою землю від ворогів-нападників. А козакам, які поклали свої голови в бою, прощаються всі гріхи. Розлючений цим Чорт укладає парі зі Святим Петром, який зможе полонити і утримати до Різдва найкращого і найхоробрішого козака Семена. Так Чорт отримає можливість знищити весь козацький рід на землі. Але на відважного козака не діють чари і його неможливо залякати чи купити.
Наразі стрічку за казкою Лірника можна подивитись офіційно онлайн.
Також в 2018 році за мотивами казки Сашка Лірника «Про вдову Ганну Шулячку, Чорного Козака і страшне закляття» був знятий художній фільм «Чорний козак», в якому він грає одну із ролей. Крім того, Лірник написав сценарії до повнометражного мультфільму «Про чотири роги і козацький рід», музичного кліпу Олега Скрипки «Щедрик», спектаклю «Чорний Козак» для українського театру в Торонто, мультсеріалу «Моя країна-Україна» (який сам і озвучував) та мультиплікаційного фільму «Щедрик», який з успіхом іде на Різдвяні свята на телебаченні в Канаді і США.
Відомо, що Сашко Лірник постійно виступає з концертами по всій Україні, а також в школах, дитбудинках, інтернатах. Веде активну волонтерську роботу по допомозі українським військовим і дітям. У 2016 році отримав нагороду Генерального Штабу ЗСУ «За заслуги перед Збройними Силами України». Відтепер найкращі українські казки Сашко Лірник розповідатиме онлайн.
https://www.cinema.in.ua/sashko-lirnyk-kazky-onlain/

Вікторина до Дня Європи


З 12 по 15 травня 2020 року реєструйся і бери участь у вікторині до Дня Європи.
Перевір свої знання про Європейський Союз та змагайся за подарунки від Представництва ЄС в Україні.

  

Вікторина до Дня Європи— це цікаві факти про Європейський Союзта неочікувані відкриття. 3 найкращі гравці у категоріях до 14 років та від 14 років отримають флешки, футболки, кепки та парасольки.
Це ще не все, до 16 вересня триває Євровікторина — це всеукраїнська вікторина про Європейський Союз, що складається з 5 тематичних блоків, кожен з яких розбитий на 4 теми. При оцінці буде врахована точність та швидкість відповідей. 100 найкращих гравців у категоріях до 14 років та від 14 років отримають цінні призи.
Більше балів — крутіші подарунки!
За правильні відповіді та поширення інформації в соцмережах тобі будуть нараховані квізкоіни – внутрішня валюта конкурсу, яку можна буде обміняти на сувеніри від Представництва ЄС.
Накопичуй квізкоіни з березня по вересень 2020 року та обмінюй їх на сувеніри від Представництва ЄС в Україні.
Спробуй себе і доведи, що твої знання ЄС варті винагороди.

Онлайн Дні кар’єри ЄС до Дня Європи

facebook sharing button
twitter sharing button
linkedin sharing button
messenger sharing button
whatsapp sharing button
Сьогодні наша філія   взяла участь в панельній дискусії «Професійний розвиток та європейська інтеграція», яке проводило Представництво Європейського Союзу в Україні для молоді, студентів, громадських діячів, підприємців, державних службовців, журналістів, бібліотекарів   онлайн в рамках Днів кар’єри ЄС, що проходять  з 11 - 15 травня 2020 року. Спікери:
  • Вікторія Давидова, Радниця з питань преси та інформації Представництва ЄС в Україні
  • Сергій Шкарлет, Ректор НУ «Чернігівська Політехніка»
  • Денис Черніков, експерт з питань євроінтеграції, менеджер проекту «Інформаційна підтримка Мереж ЄС в Україні»
  • Ірина Лисиця, директорка ІТ кластеру
  • Володимир Базилевич, координатор Інформаційного Центру ЄС в м. Чернігів
 

неділю, 10 травня 2020 р.

Дитяча письменниця та експертка БараБуки Марія Артеменко створила YouTube-канал «Творча Читальня» для дітей, батьків та педагогів.

На каналі письменниця викладає короткі відеоуроки, кожен з яких починається читанням вірша, а закінчується тематичним творчим завданням за його мотивами. Зокрема, Марія Артеменко провела майстер-класи з аплікації, оригамі, малювання, виготовлення елементів декору, подарунків тощо. Завдання призначені для дітей 4-7 років, проте вони будуть цікавими для усіх, кому подобається рукоділля.


Також у відео письменниця розповідає цікаві факти, які пов’язані з темою вірша, наприклад про Сальвадора Ділі, діалог, «кумкання і квакання» та інше.

«Переконана, що розвиток креативного мислення через читання і крафтову творчість буде спрямовувати дітей на пошуки нестандартних рішень. Вважаю таке вміння цінним і необхідним у нинішніх реаліях», – каже Марія Артеменко.

Ідея «Творчої Читальні» у письменниці виникла під час карантину, проте і після його завершення вона планує продовжувати проєкт – знімати нові відео й організовувати офлайнподії.

пʼятницю, 8 травня 2020 р.

У Північній Осетії в селі Дзуарікау є дивовижний пам'ятник. Меморіал зображує скорботну матір, яка проводжає поглядом птахів, що відлітають в небо. Пам'ятник був поставлений на честь 7-й братів Газданова, загиблих в роки Великої Вітчизняної війни.

Сім'я Газданова була дружною і дуже красивою. Всі 7 синів виросли, як на підбір, дуже обдарованими:старший Магомед - природжений лідер, очолював комсомольське рух села Дзуарікау; Дзарахмет - майстерний вершник, коли в селі побачили неймовірне диво - 1-ий трактор, він 1-им осідлав «залізного коня»;Хаджісмел мав славу справжнім артистом - співав, танцював і грав на скрипці;4-й син, Махарбек, став учителем осетинської мови і літератури;
веселун Созирко вивчився на кухаря, а спортивний і дисциплінований Шаміль став офіцером-артилеристом.
Наймолодшим в родині був Хасанбек, коли почалася війна, він тільки закінчив школу. Все 7 синів були справжньою гордістю батьків, все теж мріяли стати батьками, але одружився до війни тільки Дзарахмет.
Коли він йшов на війну, дружина Люба вже знала про те, що носить під серцем дитину.
Тільки ця дитина, - дочка Мила, - і залишився до кінця війни єдиним нащадком великої і дружної сім'ї. Завдяки їй і її рідні сьогодні ми знаємо історію сім'ї Газданова.

Всі брати, один за іншим, пішли на фронт. Навіть молодший Хасанбек не міг залишитися осторонь:«Бабуся Тассо не відпускала його на війну.Але він сказав матері: всі мої брати воюють, захищають батьківщину, я не можу відсиджуватися вдома.Він тільки здав шкільні іспити.Зібрав в стопку книги, пообіцяв рідним: повернуся, буду вчитися далі.
Йому було тільки 17 років. Щоб його призвали в армію, він приписав собі рік.Він пішов, не знаючи до пуття дорогу до міста, босоніж, у нього не було навіть взуття. » (Зі спогадів Міли Газданова)

Хасанбек загинув 1-им, у вересні 1941 року, під час оборони села Тимошівка Запорізької області.Батьки отримали 1-у сумну звістку: «Пропав безвісти».
Хаджісмел і Магомед загинули під Севастополем, Дзарахмат - в Новоросійську, Созріко - в Києві, Махарбек під Москвою.Серце матері не витримало 3-ої похоронки.
Батько залишився в спорожнілому будинку з невісткою і маленькою онукою.

У 1942-му році село було окуповано фашистами.У будинку Газданова, як найбільшому і добротному, влаштували комендатуру, виселивши маленьку сім'ю в землянку.Звичайно, знайшлися донощики, які розповіли, що з цього будинку пішли воювати під червоними прапорами цілих 7 бійців, один з яких - офіцер. Відступаючи, німці кинули в будинок бомбу, від нього залишилися одні руїни. Кілька років родина потім тулилася у рідні, пізніше колгосп ім побудував маленький будиночок.Однак на складності тоді намагалися уваги не звертати. Головне - це те, що загарбників прогнали.Чекали перемогу і останнього залишився в живих сина Шаміля.Артилерист, командир мінометної роти, воював відважно, був нагороджений 2-я орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.Останню нагороду отримав в серпні 1944.
Він загинув 23 листопада 1944 року в Латвії, але звістка про це дійшла до далекого осетинського села тільки навесні 1945 року, коли переможців уже чекали додому.

Коли в село прийшла ще одна похоронка для Газданова, листоноша відмовився її нести.
А старші, одягнувшись в чорний одяг, пішли повідомити батькові про це. Асахмат Газданов сидів у дворі з маленькою онукою на руках.«Дідусь все зрозумів - вони несли 7-у похоронку.
Він як сидів, так більше і не піднявся, у нього стався інфаркт.На знак жалоби все село тоді убралося в чорний одяг.»(Зі спогадів Міли Газданова) 
                 
Минуло майже двадцять років після війни, але трагедія осетинської сім'ї продовжувала жити в душах людей, які знали Газданова.Ця історія вийшла за межі маленького осетинського села.
У 1963 році на шосе Владикавказ-Алагір в З0 км на захід від Владикавказа був встановлений пам'ятник «Семи братам Газданова і всім героям, загиблим в боях за Батьківщину у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».Кам'яна Тассо і 7 її загиблих синів нагадують про те горе, які війни приносять простим людям.
У 1965 році пам'ятник побачив Расул Гамзатов. Він тільки но приїхав з  Хіросімі, біля меморіалу японської дівчинці Садако Сасакі.За спогадами поета, вірш, який було навіяно цими, такими різними історіями, він писав про всі жертви війни - згадував своїх близьких, які загинули на тих же фронтах, що і брати Газданова.
Рядки, які сьогодні відомі кожному, народилися у нього на аварском мовою.У 1968 році вірш «Журавлі» в перекладі Наума Гребньова було надруковано в журналі «Новий світ»:

«Мені здається часом, що джигіти,
З кривавих що не прийшли полів,
У могилах братських були зариті,
А перетворилися на білих журавлів. »

Випуск журналу попався на очі Марку Бернесу. Гарячково, в поспіху, він подзвонив Наумові Гребньова і сказав, що хоче зробити з цього пісню. Над переробкою тексту працювали всі 3-е: автор, співак і перекладач. Вирішили, що пісні треба надати загальнолюдське звучання, розширити адреса. З зміненим віршем звернулися до Яну Френкелю і попросили написати музику. Справа у композитора йшло довго, тільки через 2 місяці він показав Бернесу те, що у нього вийшло: «Я тут же зателефонував Бернесу. Він відразу ж приїхав, послухав пісню і ... розплакався. Він не був людиною сентиментальним, але нерідко траплялося, що він плакав, коли йому що-небудь подобалося. »

Для Марка Бернеса ця пісня виявилася останньою в житті. Співак був тяжко хворий, тому дуже поспішав, боявся не встигнути.8 липня 1969 роки син відвіз його в студію, де артист записав пісню з одного дубля. Ця запис виявилася останньою в його житті, через місяць великий співак помер від раку легенів.
Пісня «Журавлі» до сих пір викликає в серці щирий відгук.
Вона розповідає не про жахи війни і рвуться снаряди, а про людське горе і пам'яті, яка здатна пережити будь-які випробування.

вівторок, 5 травня 2020 р.

Портал державних послуг- iGov

Проект створено тисячами волонтерів з України та світу. Для подальшого розвитку портал передано державі. Мета Порталу перемога над корупцією в Україні та переведення всіх можливих державних процедур в прозорий, якісний і ефективний електронний формат.
Тут зібрано адміністративні послуги, які надаються громадянам та бізнесу.

Велика подяка всім волонтерам, які взяли та беруть участь у розробці Порталу.


https://igov.gov.ua/about
Наша бібліотека для дітей пропонує безкоштовно завантажити книгу англійського видавництва «Nosy Crow» із поясненнями для малечі, що таке коронавірус.  Зараз діти не розуміють, чому життя так змінилося, а ця спеціалізована література в доступній і цікавій формі пояснить ситуацію та заспокоїть дітей.   Книга передбачена для дітей віком від 5 до 9 років і пояснює, що таке коронавірус, як він передається, які наслідки хвороби та чому закриваються громадські місця. «Коронавірус. Книга для дітей» створена за консультаціями фахівця Лондонського інституту гігієни та тропічної медицини, професора Ґрехем Медлі. Свої рекомендації також надавали очільники молодших навчальних закладів і дитячі психологи. Українською книгу переклало київське видавництво «АРТБУКС». Книга доступна в форматі PDF. Завантажити її на свій гаджет або читати онлайн можуть усі охочі.

понеділок, 4 травня 2020 р.

Принесу тобі, мамо, всі квіти землі!

Коли настає тепло і  з’являються перші весняні квіти, ми відзначаємо свято Мам. У цей день людство вшановує жінку: жінку – матір, жінку – кохану, жінку – трудівницю, жінку – берегиню життя на Землі. Це свято ми приурочуємо весні, надії, любові і нашим дорогим мамам, бабусям, сестричкам, усім жінкам.
       Ми хочемо вас навчитись виготовляти квіти власноруч, щоб подарувати їх своїм матусям. Запрошуємо   на  майстер-клас "Принесу тобі мамо, всі квіти землі!":
1. Ми звикли до класичних видів мистецтва: живопис, музика, театр, архітектура, танець, фотографія, література… Це вічні, безцінні загадки культури, що творяться поєднанням нот, слів, глини, людської фантазії, пластичності рухів і навіть … паперу! Уявляєш, із такого звичайного, на перший погляд, примітивного матеріалу теж можна творити справжнє мистецтво. А зветься воно оригамі. Саме слово японського походження і складається з двох слів: «ори» – «папір» і «камі» – «складання». Ти, мабуть, вже здогадався, де з’явилися перші майстри оригамі? Ну, звичайно ж, у Японії. Можна сказати, що для кожного японця опанування мистецтвом оригамі – це обов’язок, неписане правило. Такий досвід передається з покоління в покоління у кожній родині.
Схема виготовлення тюльпана