Книги про Голодомор 1932-1933 років: добірка до Дня пам'яті

       Щорічно в Україні відзначається День пам'яті жертв голодоморів. Зараз цей день припадає на 23 листопада. Це можливість згадати історію, вшанувати тих, чиє життя була зруйнована або знищена в ті страшні часи сталінського режиму. Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії, про акт геноциду писали свої твори українські письменники, Голодомор став темою багатьох художніх творів. У сучасному світі про масові вбивства шляхом штучно створеного голоду вже не бояться говорити, і все ж Голодомор 1932-1933 років деякі країни не поспішають визнавати геноцидом українського народу. Щоб розуміти, через що пройшли наші предки, відчути, яку складну історію переживала Україна 87 років тому, ми зробили підбірку художніх і публіцистичних книг, в яких розкривається тема Голодомору.

   Вважається, що роман «Марія» - перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений за часів радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створеному для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня - сімдесятилітня Марія, разом з іншими українцями відчуває страшний голод. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. В образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей в 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматися про справжні цінності.

   Ще одним твором художньої літератури, присвяченим Голодомору '32 -'33 років, є роман «Жовтий князь» письменника Василя Барки. Він створив жовтого князя - символу демона зла, який приносить лише спустошення, руйнування, біль і смерть. У своєму творі автор відобразив власні спогади про страшне горе, а також точні свідчення очевидців Голодомору, зокрема його рідного брата і сім'ї. У центрі сюжету - сім'я Катранників, серед яких залишився живий тільки молодший син. Життя сім'ї сповнена вражаючих, страшних подій. Але герої в усіх ситуаціях не втрачають людяності. Історична правдивість робить твір Василя Барки цінних для кожного читача.

   Сучасна українська письменниця Світлана Талан пише твори в жанрі «реальних історій». Роман «розколоти небо» присвячений темі колективізації і Голодомору в Україні. Письменниця відобразила події 30-х років на прикладі одного селища на Луганщині. Українське село, де були розкішні сади і родючі землі, спустошила голодна смерть. Справжні, невигадані жахи описує автор: на які відчайдушні і жорстокі вчинки йшли люди, щоб вижити в лихі часи голоду. І в ці трагічні події знаходиться місце і для любові, яка то спливає на перший план, то ховається за чорною, пекельної реальністю. «Розколоти небо» перевертає свідомість читача і відкриває для кого-то невідомі сторінки історії.

   Книга «Розрита могила ...» професора, доктора історичних наук, історика Георгія Касьянова - про Голодомор як явище на політичній і історичній аренах, у внутрішньополітичній боротьбі, міжнародних відносинах. Це видання не про події минулого, а про сучасну репрезентації й інтерпретації цих подій. У трьох частинах книги йдеться про історію забуття і реконструкції подій 30-х років, про появу Голодомору як специфічного дискурсу і особливої ​​форми культурної реальності, про функціонування Голодомору в трикутнику «історик - політика - влада», про наукову деконструкції Голодомору тощо.

   Історик, журналістка, письменниця Енн Еплбом присвятила свою книгу історичних подій 30-х років. Автор поглибилася в питання передумов Голодомору і його наслідків для України. Це історія про сталінський режим, наміри радянської влади, які в результаті не виправдалися. Письменниця у своїй роботі використовувала усні свідчення, архівні документи, щоденники, дослідження українських і зарубіжних вчених. Енн Еплбом в своїх дослідженнях прийшла до висновку, що Голодомор - це не наслідок колективізації, а результат дій бригад активістів, які забирали у селян все до останньої крихти.

    Крім представлених книг існує ще багато видань і творів, присвячених темі Голодомору. Одним з найважливіших результатів по дослідженню Голодомору і пам'яті жертв є «Національна книга пам'яті», видана в 2008 році на замовлення Українського інституту національної пам'яті. Триває робота над створенням електронної карти Голодомору. Художні твори, наукові та історичні дослідження дають можливість кожному дізнатися правду про страшні часи голоду і зробити свої висновки.

Автор: Тетяна Ткачук https://book24.ua/blog/knigi-o-golodomore-1932-1933-godov-podborka-ko-dnyu-pamyati/

Юрист - захисник прав і свободи громадян

       Хто такий юрист?
Юри́ст (правник) — фізична особа, яка має професійні правові знання у галузі юридичних наук, законодавства й практики його застосування.

Характеристика професії:

Професія юриста по праву вважається однією з найдревніших і найшановніших. Принципи, які сьогодні лежать в основі права будь-якої демократичної країни, знаходили своє віддзеркалення навіть у старогрецькій міфології: богині закону Евномія і помсти - Немезіс вершили суд над тими, хто посмів робити замах на засади громадського порядку. Сьогодні - це прямий обов'язок юристів різних спеціальностей. Адвокати і юрисконсульти, прокурори і нотаріуси, судді і слідчі забезпечують виконання законів і підзаконних актів, а також гарантують невідворотність покарання в разі їх недотримання.

 

Історія професії:

Першими професійними юристами були члени Колегії понтифіків у Древньому Римі. Саме вони заклали основи правового регулювання суспільного життя, створили обширну базу прецедентів. Лише декілька століть опісля юриспруденція сформувалася як наука. Особливо значимою віхою в її становленні вважається видання першого підручника з правознавства - «Інституції» Гая.

 

Соціальне значення професії у суспільстві:

Уявити собі сучасне життя без величезної армії юристів просто неможливо. Саме вони допомагають нам розібратися в тонкощах правових процедур. Окрім роботи в правоохоронних органах, судових інстанціях, учбових закладах, юристи прямують у сферу охорони авторських прав, аналізу стану ринку на предмет недобросовісної конкуренції і т.д.

 

Унікальність професії:

Професія юриста - це, перш за все, величезний рівень відповідальності. У руках фахівця іноді долі людей, підприємств і навіть держав. І, не дивлячись на те, що з кожним роком число абітурієнтів, що бажають здобути цю професію, стає все більше, кваліфікованих і умілих співробітників з них виходить не так-то багато.

 

У яких установах може працювати юрист?

Юрист може працювати на державній службі, в приватній компанії або ж як самозайнята особа.

Якщо юрист обирає для себе державну службу, він може працювати прокурором, суддею, експертом, працівником слідчих органів, державної митної та податкової служби тощо.

Деякі з цих спеціальностей потребують певного стажу роботи та складання відповідних іспитів.

Юристи високого класу також незамінні у виборних органах та у вищих органах виконавчої влади.

Якщо юрист обирає для себе приватний сектор економіки, він може захищати інтереси клієнтів у судах, займатися консалтинговою діяльністю, працювати штатним юристом тощо.

 

Плюси та мінуси професії юриста

Плюси:

цікава та різноманітна робота;

перспектива кар'єрного зростання;

відносно гнучкий графік;

достойна оплата праці (при цьому зарплата в недержавній сфері суттєво вища).

 

Мінуси:

необхідність балансувати між роботою та особистим життям, адже юристам часто доводиться працювати понаднормово (особливо тим юристам, які працюють у недержавній сфері);

великий тягар відповідальності. Помилка юриста може коштувати компаніям мільйони, а людям – волі;

малорухливість та робота за комп'ютером можуть негативно відобразитися на здоров'ї;

загроза професійної деформації свідомості – особливо для працівників правоохоронних і правозахисних органів.

Професія юриста, плюси і мінуси

 

Шляхи здобуття професії:

Якщо ви знаєте, що в майбутньому хочете працювати юристом, залишилося тільки вступити до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Уже багато років поспіль Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого є лідером правничої освіти й науки України. Університет має потужний науково-педагогічний потенціал та сучасну матеріальну базу. В ВУЗі присутні: безкоштовне навчання, платне навчання, гуртожитки, військова кафедра, бібліотека.

 

Профессия юриста глазами специалиста

 

Яку заробітну плату слід розраховувати людині, яка обрала для себе професію юриста?


Працювати за спеціальністю варто починати з 3–4 курсу. У такому випадку студент або молодий спеціаліст може розраховувати на зарплатню від 1 500 до 5 000 гривень (із власного досвіду).

Верхня межа заробітку юриста, певно, необмежена – все залежить від бажання, наполегливості, знань та здібностей.

Професія юриста: хорошому спеціалісту готові платити до 20 тисяч гривень

 

Найпоширеніші міфи про професію юриста

Для багатьох уявлення про роботу юриста склалося на основі вітчизняних та іноземних кінофільмів.

Однак слід відзначити, що більше половини того, що ви бачили і побачите на екранах, не відповідає дійсності:

блондинки в рожевому з пуделями на руках, як правило, не виграють суди;

вірний пес не розкриє за вас вбивство;

книжки рідко самі розкриваються саме на тій статті, яка вирішує хід справи;

гроші не падають юристам у кишені з неба.

Юрист не знає (не може знати і не повинен знати) всі закони – у першу чергу він повинен знати, де шукати.

 http://library.nlu.edu.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=1354:profesiia-iurysta-tse-prestyzhno&Itemid=123

День Гідності і Свободи

Щиро вітаємо учасників національно-визвольної боротьби, всіх тих, хто відстояв перемогу Революції Гідності та сьогодні мужньо боронить рідну землю. Бажаємо миру та злагоди всім українцям, гарної долі, сімейного щастя!

  

 

#ЩедрийВівторок — Всеукраїнський день добрих справ!

Шановні друзі!

Щороку у понад 150 країн світу мільйони людей у вівторок, після Дня подяки, влаштовують акції на користь благодійних організацій, розповідають про це в соціальних мережах і закликають робити добрі справи. Цього року #Щедрийвівторок відзначатимуть 1 грудня.

Що можна зробити до дня добрих справ:

• Обрати вже існуючу ініціативу або придумати нову.
• Зробити добру справу спільно з колегами та розповісти про це у соціальних мережах — 1-го грудня.
• Зареєструвати свою добру справу на сайті і розповісти про неї у соціальних мережах.рішки історії

  Щедрий вівторок виник у 2012 році в США і завдяки тисячам учасників поширився світом. Україна приєдналася до ініціативи у 2018 році.

  #GivingTuesday був створений з простою ідеєю: спонукати людей робити добрі справи. За останні 8 років ця подія перетворилася на глобальний рух, який надихає сотні мільйонів людей з усього світу творити добро. #GivingTuesday поширює добро та щедрість, об'єднує людей та дає нам спільну велику справу на всіх. До ініціативи може долучитися кожен, адже ви завжди можете допомогти часом, талантом чи грошима.

  Восьмий рік поспіль #ЩедрийВівторок збирає мільйони в грошовому еквіваленті та мільярди в негрошовому — завдяки часу, зусиллям, ресурсам, зв'язкам тощо, які люди присвячують благодійності. Перша акція допомогла неприбутковим організаціям зібрати близько 10 мільйонів, а у 2019 році завдяки #GivingTuesday вдалося зібрати більше мільярда доларів по всьому світу.

  Більш детальну інформацію про Щедрий вівторок та приклади добрих справ, з якими вже долучились, можете дізнатися на сайті  https://givingtuesday.org.ua/ 

  Добро має звучати голосно, про нього потрібно заявляти!

  

Родина та толерантність підлітка

 

Формування толерантності підлітків у родині має багатоплановий характер в умовах багатонаціонального та полікультурного населення. Родина є тим соціальним осередком, в якому починається формування толерантності та створюється психологічна ситуація, що забезпечує його подальший розвиток. У кожній родині складається своя індивідуальна виховна система

В основу формування толерантності підлітків у родині необхідно закласти навчання культурі світу та правам людини. Основний зміст виховного процесу загальнолюдських цінностей запропонований В. Караковським, який уважає, що у процесі виховання необхідно звернутись до фундаментальних цінностей, орієнтація на які й повинна народжувати в людині добрі риси, високоморальні потреби та вчинки.

Під процесом виховання толерантності мається на увазі створення простору прямої чи опосередкованої взаємодії з іншими, іншими за поглядами чи поведінкою людьми, їхніми співтовариствами, інакше кажучи, співіснування різного.

Виховання дітей у родині - спеціальна педагогічна діяльність батьків, у якій реалізується функція родини із соціалізації дитини. Дослідження показують: велика частина родин здійснює виховання на низькому рівні, неусвідомлено, стихійно, безвідповідально. Дітей виховують, дотримуючись моделей поведінки власних батьків, перекладаючи виховання на школу, не знаючи, що і як треба робити.

Для того щоби батьки могли виховувати дітей у дусі толерантності, необхідне володіння відповідними знаннями, а саме, батькам необхідно формувати в підлітків систему цінностей, в основі якої лежать такі загальні поняття, як консенсус (згода), компроміс, взаємоприйнятність і терпимість, прощення, ненасильство, співчуття, розуміння, співпереживання тощо.

У зв'язку з цим одним із пунктів заходів цільової програми «Формування установок толерантної свідомості і профілактика екстремізму в російському суспільстві» намічені: розробка й реалізація комплексу заходів з підвищення соціальної ролі родини у вихованні в підростаючого покоління норм толерантності й у зниженні соціальної напруженості в суспільстві.

Необхідно, щоби батьки усвідомлювали, що толерантність - це:

• соціокультурна основа ненасильства;
• передумова для вироблення суджень, основою яких є моральні цінності;
• особлива форма особистісного ставлення, в основі якого лежать розуміння та прийняття іншої культури, іншої «самості», й терпимість, що припускає допущення «інакомислення»;
• прояв індивідуальності людини, визнання її автономії та відповідальності за власний вибір, відкритості для духовної конкуренції, уміння критично мислити;
• витривалість стосовно несприятливих емоційних факторів, стійкість до стресу.

Виховувати толерантність у родині - значить прищеплювати повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження та способів проявів людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.

Виховати підлітка толерантним - це формувати в нього поступливість. Виховуючи підлітка толерантним, необхідно виявляти толерантність і самим батькам.

Прояв толерантності означає, що кожний вільний дотримуватися своїх переконань і визнає таке ж право за іншими. Це означає визнання того, що люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою та цінностями і мають право жити у світі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав'язані іншим. Необхідно зміцнювати дух толерантності та формувати відносини відкритості, уваги один до одного й солідарності, сформувати готовність до дії й заохочувати в родині толерантність і ненасильство. Які ж принципи виховання толерантності в родині?

Принцип зв'язку виховання толерантності з життям. Батьки повинні орієнтувати підлітка не тільки на ситуації в суспільстві взагалі, а й на життєві ситуації, пов'язані з толерантною взаємодією у спілкуванні дитини з близькими, друзями, педагогами.

Принцип поважного ставлення до особистості. Незалежно від позиції дитини, її світогляду, поважне ставлення до неї є необхідним принципом виховного процесу. При формуванні толерантності цей принцип здобуває подвійну значущість. Поважаючи та приймаючи (не обов'язково погоджуючись) позицію й думку дитини, але при необхідності коректуючи їх, ми показуємо їй приклад толерантного ставлення до людини з іншим поглядом на світ.

Принцип опори на позитивне в дитині. Виховуючи дану моральну якість, ми повинні підтримувати розвиток, бачити в підлітку особистість, яка саморозвивається, готову до змін і самореалізації. При цьому основою успішності процесу виховання толерантності в підлітків стає актуалізація позитивних рис, позитивного соціального досвіду, розвинених (нехай навіть у невеликому ступені) конструктивних умінь взаємодії з людьми.

Принцип соціальної обумовленості процесу виховання толерантності. Виховання толерантності багато в чому обумовлене впливом соціального середовища. Необхідно вивчити соціальне середовище й переносити в нього ідеї толерантності, підбираючи для цього відповідні форми, методи та прийоми роботи. З даним принципом тісно пов'язаний наступний принцип виховання толерантності.

Принцип завуальованості педагогічних впливів та опори на активність дитини. Специфіка морального виховання полягає в тому, що дії дорослих із формування основ поведінки дітьми та підлітками сприймаються як моралізування й тому вони часто пручаються впливам. Для того щоб уникнути подібної ситуації, варто спиратись на непрямі методи та прийоми роботи. Однак толерантність не може бути засвоєна під чисто зовнішнім впливом, вона базується на персональній автономії і є принципом життя самої людини.

Принцип єдності знання та поведінки. Даний принцип вимагає побудови виховного процесу формування толерантності на двох взаємозалежних рівнях: інформаційному (який дає знання про толерантність, її складові, її прояви, про багатомірність людського буття, формування установки на толерантність) і на поведінковому (озброєння вміннями та навичками толерантної взаємодії), що складають єдине ціле. Основним критерієм сформованості толерантності повинне стати вміння конструктивно, толерантно взаємодіяти з людьми та групами, що мають визначені відмінності.

Від того, який тип виховання переважає в родині, залежить, яка тут виросте людина. Головні методи виховання в родині - це приклад, спільні з батьками заняття, бесіди, підтримка підлітка в різних справах, у рішенні проблем, залучення його в різні види діяльності в родині та поза нею. Підліток освоює соціальні зв'язки та ролі у світі; стаючи старше, він усе більше орієнтується на однолітків і соціальні інститути. Батьки, даючи йому відносну свободу, повинні бути надійним тилом для нього, створювати в нього почуття впевненості, які його зрозуміють і підтримають у важкій ситуації.

Ми пропонуємо деякі форми роботи з формування толерантності в родині.

Навчання батьків здійснюється за допомогою таких етапів.

Етапи формування толерантності підлітків у родині за допомогою школи

Етапи	Напрям	Засоби
Організаційно-підготовчий	Діагностика толерантних установок підлітків і членів їхніх родин	Соціальний педагог проводить анкетування підлітків і членів їхньої родини з питань толерантних установок
Інформаційне забезпечення	Забезпечення інформованості з проблеми толерантності, підвищення толерантної культури членів родини підлітків і підлітків	На зборах класний керівник проводить лекції з тем «Ділова культура», «Психологія спілкування», «Формування толерантності в родині»
Формування толерантного мислення в родині	Розвиток толерантних якостей у членів родини та самоаналізу на основі рефлексії; - розвиток комунікативних навичок; - розвиток моральної сфери підлітків	Самодіагностика, формування партнерських суб'єктних відносину родині

А. Макаренко виділяв необхідним у вихованні дітей таке: батьківський авторитет; виховання дисципліни; виховання у праці; ведення сімейного господарства; статеве виховання.

Виховуючи підлітка в родині толерантним, можна використовувати досвід А. Макаренка та його гасло: «Якнайбільше вимог до людини та якнайбільше поваги до неї». А також необхідно враховувати розглянуті вище принципи виховання толерантності підлітка в родині.

Сучасні подружні родини сподіваються, що в сімейному житті вони знайдуть емоційно-теплі стосунки, що характеризуються відкритістю, довірою спілкування, взаємною повагою. На ділі досягти цього досить непросто.

Саме тому сучасній родині необхідно здійснювати заходи для профілактики девіантної поведінки підлітків. Пропонуємо дорослим членам родини:

• уникати фізичного насильства в родині, холодності;
• виключити образи, негативні оцінки на адресу підлітка, придушення особистості підлітка;
• не виявляти агресивної поведінки дорослими членами родини;
• не підкріплювати небажані дії підлітків (наприклад, виражати гордість при конфліктах підлітка з однолітками).

Відродження традицій - невід'ємна частина формування толерантності в родині. Традиції - це своєрідний комунікативний механізм суспільства, що забезпечує безперервність передачі духовних, інтелектуальних і матеріальних цінностей від покоління до покоління. Розвиток суспільства залежить від того, наскільки даний механізм налагоджений та ефективно працює.

Правильне демократичне виховання формує людину активну, ініціативну, з позитивною самооцінкою, здатну знаходити рішення у своєму житті та нести соціальну відповідальність за себе й інших.

Автор: Н. Єлісєєва http://ru.osvita.ua/school/method/2314/

10 невідомих фактів із життя полтавця Остапа Вишні

 

  13 листопада 1889 року, народився   письменник, гуморист, впевнений у тому, що саме сміх може зцілювати людину від недуг, – Остап Вишня. Його твори відомі з дитинства, але про життя письменника говорять небагато. Ми пропонуємо вам  підбірку невідомих фактів із життя сміхотворця. 

Факт 1 Письменник не просто так створив «Мисливські усмішки». Він із дитинства любив полювати. Із собою Остап Вишня завжди брав свого улюбленого пса Гая, запас їжі…але дичину приносив рідко. Навіть навпаки: на зиму щедрий гуморист купляв сусідським дітям синичок та щигликів, а навесні разом із малечею випускав їх.

Факт 2     Одного разу Остап Вишня поїхав на полювання у компанії друзів, де вирішив розіграти письменника Юрія Смолича. Коли той побачив зайця, який занадто спокійно сидів під кущем, та вистрілив у здобич, то виявив, що у звірка в зубах була записка з сатиричним коментарем: «Юрій Корнійович, навіщо ж ти мене вбив?». Насправді ж того зайця Остап Вишня та Амвросій Бучма підстрелили раніше і вирішили так пожартувати над колегою.

Факт 3  Як розповідає мультимедійний портал «УКРІНФОРМ», є кілька версій, чому Павло Губенко взяв собі псевдонім «Остап Вишня»:«ягідний» псевдонім був доказом любові до твору М. Гоголя «Тарас Бульба»;письменник просто любив поласувати ягодами, а також поважав творчість Шевченка (де йдеться про вечірню ідилію, хрущів та запах вишень);ім’я та псевдонім були обрані завдяки своїй милозвучності.

Факт 4  Із 1907 року працював фельдшером в царській армії, згодом – у хірургічному відділені лікарні Південно-Західної залізниці. Але ця робота не приносила йому такого задоволення, як написання гуморесок. Тому хлопець займався самоосвітою і в 1917 поступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Але замість журналістики присвятив себе поліпшенню настрою українського народу, передає «УКРІНФОРМ».

Факт 5  У 1933 році письменника звинуватили в контрреволюційній діяльності та тероризмі. Він ледве врятувався від розстрілу. Близько 10 років життя Остап Вишня провів у концтаборах, де сильно зіпсував своє здоров’я. У той час його підтримувала лише друга дружина Варвара Маслюченко. Більшість друзів відвернулися, знайомі з родиною навіть не віталися.«Як дасть Бог вижити каторгу, то нехай мені рука всохне, як ще раз візьму перо. Тільки – Сибір, глушина! Сільця розставлю і… рибу ловитиму», – писав Остап Вишня. Але згодом свою письменницьку діяльність не кинув.

Факт 6 У концтаборі письменник не впадав у відчай. Розраду він знаходив у настільній грі. Зараз його онучка Мар’яна Євтушенко шанобливо зберігає шахи з хліба, виготовлені в колонії.

Факт 7 Після повернення з заслання отримав квартиру №21 у будинку письменників РоЛіт, що у м. Києві (нині за адресою вул. Б.Хмельницького, 68). Саме там одного дня у жовтні 1955 року зібралися вірні друзі гумориста, щоб підтримати. Дружина з дочкою плакали, а Остап Вишня говорив:«У мене сьогодні найщасливіший день у житті, а вони, бачите, плачуть».

Того дня Павло Губенко отримав судове рішення про те, що кримінальна справа, яка у 1933 ледь не забрала життя сміхотворця, припинена за відсутністю складу злочину.

Факт 8 Остап Вишня любив випити й курив цигарки «Казбек». Його нерозлучними друзями були Максим Рильський та Володимир Сосюра. Часто дружина боролася з «контрабандними постачаннями спиртного». Коли в гості приходив Рильський, то ще на вході вивертав кишені. Але вигадливому письменнику все одно вдавалося проносити алкоголь.

Факт 9 Любив Остап Вишня порибалити. Коли він приходив із вудкою на пристань, там постійно знаходились глядачі. Цікаво було, чи спіймає цього разу гуморист коропа або ж сома. Часто письменник просто сидів, звісивши ноги в воду, і щось записував.Хтось зі сміливців колись запитав:

– Павле Михайловичу, що ви там бачите у воді?

– Ти знаєш, слова у мене самі народжуються, я їх тільки встигаю записувати. Не маю я права щодня не писати, бо який тоді з мене письменник?

Факт 10 Зараз у квартирі онучки Мар’яни Євтушенко знаходяться «Вишневі скарби»: ті самі шахи, масивний письменницький стіл, зжовклі книги та рукописи, колекція тарілок Межигірської фаянсової фабрики, які збирав письменник, вудки, брилі. Як виявилося, в музеях поки що не знайшлося місця для зберігання речей.

Вікторія Кузурман https://zmist.pl.ua/news/130-richchya-z-dnya-narodzhennya-10-nevidomih-faktiv-iz-zhittya-poltavcya-ostapa-vishni-nbsp

День української писемності та мови

Вислови відомих людей про значення мови:

1.  Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Ф. Вольтер).
2. Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).
3. Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Г. Гердер).
4. Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе (О. Пахльовська).
5. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (М. Рильський).
6. Мова росте елементарно, разом з душею народу (І. Франко).
7. Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати (М. Рильський).
8. … Поки живе мова – житиме й народ, як і національність … От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань (І. Огієнко‎).
9. Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом (А. Мокренко).
10. Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).
11. Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (В. Голобородько).
12. Мова – це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла камінь (Р. В. Емерсон).
13. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (П. Мирний)
14. Від слова до слова людина іноді йде все життя (Станіслав Єжи Лєц).
15. Гарна мова надає пристойну форму навіть дурним думкам (Вільгельм Швебель).

Джерело: ВСВІТІ

 

Диво, ім’я якому - книга

 

Книги – морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить

Дивнії перли виносить»

Іван Франко

Книга – справді геніальне відкриття людства. За своєю простотою воно порівнюється з підкоренням вогню, винаходом колеса, а за значущістю для становлення цивілізованого суспільства заледве має собі рівних.

Книга – явище суспільне. Вона приймає участь у боротьбі ідей, вона звертається до свідомості людини, до її потаємних думок.

 У кожної книги своя доля. Одні зачитуються до дірок, до інших звертаються за довідкою, а є і такі, що пиляться на полиці. Одні книги складають епоху в житті читача, а інші залишають ледь помітний слід.

Книгу, яка пояснює, переконує – шукають і сьогодні. Вони різноманітні, цікаві та корисні.

Для тих, хто любить книгу, на абонементі  експонується виставка «Диво, ім’я якому - книга»

9 листопада - День української писемності та мови

               Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

40 віршів про українську мову

 

Добірка віршів про українську мову, які буде легко вивчити дітям 

1. НУ, ЯК ЦЕ ПРАВИЛЬНО СКАЗАТИ?
Які слова вживати нам?
Відкрити що? Що відчиняти?
Як дати лад усім словам?
Що треба просто розгортати?
Що відкупорить, відімкнуть?
Коли слова які вживати?
І як дитині це збагнуть?
Все просто, в нас багата мова,
Для всього є свої слова.
Уважно прислуха́йсь до слова
І зрозумієш ці дива.
Розплющуєш, прокинувшися, очі
І відкриваєш дивний світ.
І душу відкривай охоче
Ти для добра з маленьких літ.
Вікно до сонця відчиняєш,
Для друзів двері відчиняй.
Замок у дверях відмикаєш.
Ти добре це запам’ятай!
Що закупорене тісненько,
Відкупорити треба нам.
Запам’ятай і це гарненько
І раду всім даси словам.
А книжку треба розгортати
Й перегортати сторінки.
Щоб у житті все добре знати,
Бо ж світ цікавий і дзвінкий.
Надія Красоткіна

2. НАЙДЗВІНКІШЕ СЛОВО
Наче з поля чи з лугівки,
У розповні літа
Чую голос перепілки
З чебреців чи жита.
То говорить поле хлібне,
Луг, трава щовкова…
Найдзвінкіше слово рідне,
Найрідніша мова
М. Сингаївський

3. ПРОЛЕТІЛИ РОКИ, НІБИ ЛЕЛЕКИ
Від того озеречка, від моєї ріки,
І кохання далеко, і юність далеко,
А вони все у небо летять з-під руки.
Білокрилі мої, ви лелеки чи, може,
Мені суджені, мабуть, іще з пелюшок
Мого серця вкраїнського дикії рожі,
Що засіяли стільки життя сторінок?
Прийняла я дарунок від нені — то мова,
Тому скарбу ніколи не скласти ціни,
Моє серце вона осява барвінково,
Будьте вдячні матусі, і дочки, й сини!
Будьте вдячні народу, бережіть теє слово.
Що гранилось віками у битвах, в трудах,
Воно визріло вже і співа колосково —
Синя птиця народу — на буйних вітрах.
Любов Забашта

4. ОЙ, ЯКА ЧУДОВА,
Світла і багата
Українська мова,
Мова мами й тата!
Мова мами й тата, діда і бабусі.
Знаю її добре, ще краще навчуся.
Марійка Підгірянка

5. РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Дмитро Павличко

6. СОЛОВЕЙ МОВЧИТЬ НА ДУБІ
У годину вечорову –
Зачудовано і любо
Слуха нашу рідну мову.
І коли б він став шукати
Слів до пісні чарівної,
То набрав би їх багато
З мови нашої живої.
Григорій Вієру

7. РІДНА МОВА
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.
С. Воробкевич

8. РІДНА МОВА
Як то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все: тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова –
Цілий чвіт вона відкриє!
Бережіть її малята,
Бо вона – віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила…
В. Терен

9. РІДНА МОВА
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу  мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин

10. ХТО ЯК ГОВОРИТЬ
Все, що живе на світі,
Уміє розмовляти.
Уміють говорити зайці і зайченята,
По-своєму говорять і риби серед моря,
І у садочку пташка, і у траві комашка...
Говорять навіть квіти з блискучими зірками...
— А як говорять діти?
— Так, як навчила мама!
— Прийми ж, матусю,
Слово подяки від дитини
За нашу рідну мову,
За мову України.
Л. Полтава

11. ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський

12. БУДУ Я НАВЧАТИСЬ МОВИ ЗОЛОТОЇ
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової
В леготі шовковому пісні колискової.
Щоб людському щастю
дбанок свій надбати;
Щоб раділа з мене
Україна-мати…
Андрій Малишко

13. НЕ ГОВОРИ: В НАС МОВА СОЛОВ'ЇНА
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
Микола Лотоцький

14. ЯК НЕМА БЕЗ НЕБОЗВОДУ,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
Володимир Забаштанський

15. РІДНА МОВА
Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся-родися
Ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі»,
«Вибач» тремтливе, —
Слово у серці —
Як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!» —
Щедро даруй ти
Людям, дитино!
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.
В. Гринько

16. МОВО РІДНА!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, –
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Перше слово – крик любови,
Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово "Мати" –
Про життя найперше слово…
Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий, –
Звук "Вітчизни" неповторний
І простий, і предковічний…
Ну, а третє слово – "Мила" –
Буря крові, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…
Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов лиш ти є.
Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово – пісня колискова
Мово – матері уста.
Іван Багряний

17. РІДНА МОВА
Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.
Це символ мудрості твоєї,
Моя Вкраїно. Він горить!
Тож мови рідної своєї
Не відцураймось ні на мить!
К. Коврик

18. РІДНА МОВА
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
Л. Забашта

19. БУДУ Я НАВЧАТИСЬ МОВИ ЗОЛОТОЇ
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової
В леготі шовковому пісні колискової.
Щоб людському щастю
дбанок свій надбати;
Щоб раділа з мене
Україна-мати…
Андрій Малишко

20. СЛОВО
А Вкраїни мова —                     
Мов те сонце дзвінкотюче,        
Мов те золото блискуче,            
Вся і давність, і обнова —         
Українська мова. 
Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово
Розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина
Червоніє,  достигає,
Всьому світу заявляє:
Я — країна Україна —
На горі калина!
П. Тичина

21. МАТУСИН ЗАПОВІТ
Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
М. Хоросницька

22. РІДНА МОВА В РІДНІЙ ШКОЛІ
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш
І дорожче в час недолі?
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злила, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в Вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп'ясти,
Наша мово, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова!
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
— В рідній школі — рідна мова!
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета
— Рідна мова в рідній школі.
О.  Олесь

23. РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Юлія Косинська

24. УКРАЇНСЬКА МОВА
Золоте курчатко
В золотій торбинці
Принесло сьогодні
Літери дитинці.
А дитина з літер
Збудувала слово.
І звучить, як пісня,
Українська мова.
Г. Чубач

25. РІДНЕ СЛОВО
Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».
Рідне слово любить ненька,
І співає: «Люлі-лю».
Так любив його Шевченко,
Так і я його люблю.
А.  Камінчик

26. РІДНА МОВА
Буква до букви —
І виникло слово.
Слово до слова —
Звучить рідна мова.
І. Січовик

27. ВСЯ МОЯ РОДИНА
Мати, мова, Батьківщина -
От і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова -
Три цілющих, вічних слова.
Батьківщина, мова, мати -
Нас повік не роз'єднати.
М. Сингаївський

28. РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Рідна мова, мов гірська вода,
Рідна мова вічно молода,
Рідна мова, в серці з ранніх літ
Гордо лине мова у політ!
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й думи з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине у політ!
Ю. Косинська

29. КОЛИСКОВА ПІСНЯ, КОЛИСКОВА
то найперша материна мова.
Пахне вона м'ятою і цвітом,
чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами...
Скільки в ній ласкавості і шани,
скільки в ній тривожності людської,
і надій, і сивини гіркої...
Колискова пісня, колискова –
то солодка материна мова.
Микола Сингаївський

30. УКРАЇНСЬКА МОВА
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня —
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров'ю моєю змішана.
І аж до скону залишена
В серці моїм.
В. Бичко

31. ЛИШ ПО-УКРАЇНСЬКИ
Українські діти
Всім говорять сміло:
Свій народ любити —
То велике діло.
Лиш по-українськи
Любо говорити,
І по-українськи
Господа молити.
Треба й чужі мови
Старанно вивчати,
Та з усіх найбільше
Рідну шанувати.
А. Незнаний

32. НАША МОВА
Мова наша, мова —
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова.
Мова наша, мова —
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість.
Я без тебе, мово,
Без зерна полова,
Соняшник без сонця,
Без птахів діброва.
Як вогонь у серці
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.
Ю. Рибчинський

33. О МІСЯЧНЕ СЯЙВО І СПІВ СОЛОВ'Я
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це – мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила – і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мово моя!
Душа голосна України!
Ти – сурми на сонці, ти – стягів гаї,
Ти – вибухів огненних повна.
Це – матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.
Володимир Сосюра

34. МЕНІ КАЗАВ ОДИН ХАНЖА,
Що наша мова геть відстала,
Що краще йшла б мені чужа,
Немов до хліба – кусень сала,
Що весь мій поетичний план
Спинитись може напівході,
Що я – останній з могікан,
Що наша мова вже не в моді.
Гей, проповіднику! Стривай!
Твої слова – старенька ряса.
Я не піду в твій тихий рай,
Я – син Великого Тараса.
Як Прометей не вмер від ран,
Не вмре і мова – гарна зроду.
Я не останній з могікан,
Я – син великого народу!
Василь Сосюрченко

35. НАША МОВА СОЛОВ'ЇНА
Солов'ї розливаються ніжно
У зеленім веснянім гаю,
Син до матері каже: — Ця пісня
Дуже схожа на мову твою.
Посміхається мати до сина:
— Пам'ятай, моє миле дитя,
Рідна мова завжди солов'їна,
Зігріває людей все життя.
Наша мова живе й буде жити,
Бо вона, ніби подих весни —
Пам'ятай ти завжди про це, сину,
Рідне слово теплом огорни.
В. Кленц

36. ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ
Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б'є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть!
Ф. Пантов

37. ЯКЩО З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Дмитро Білоус

38. ВІРШ ПРО МОВУ
На білому світі,
На чорній землі
Є мова у квітів,
Є мова в зорі.
Є мова у бджілки,
В метелика й клена,
В бузкової гілки,
В любистку зеленого.
Є мова в калини,
В дрімучого лісу,
У річки й стежини,
В осіннього листу.
Та тільки тому,
Хто цурається
Рідної мови,
Не промовлять вони
Ані слова.
А Камінчук

39. ТИ ПОСТАЄШ В ЯСНІЙ ОБНОВІ
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.
Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.
Дмитро Білоус

40. РІДНА МОВА
Мова кожного народу
Неповторна і — своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші — трелі солов'я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов'їну, барвінкову,
Колосисту — на віки —
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,—
Бо ж єдина — так, як мати,—
Мова в кожного із нас!
Л. Забашта  

https://osvitanova.com.ua/posts/2982-40-virshiv-pro-ukrainsku-movu?fbclid=IwAR21Ux1Q2YdnrcTthuUZe_nGp4LmYD4eExKnLr0URSIbNH-uhr4nUW6bYfA