День бібліографії  

«Сучасний погляд на українську мову»

      Щорічно 27 жовтня (день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця) у нашій країнні відзначається День української писемності та мови.

    В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови", за ініціативою Всеукраїнськолго товариства "Просвіта" ім. Т.Шевченка. 28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня. Зміни були внесені через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар.

   Українська мова й писемність — це здобуток культури і духовної діяльності українського народу. В ній і мудрість віків, і пам'ять народу, і щирість душі. З нагоди Дня української писемності та мови у бібліотеці проведено День бібліографії «Сучасний погляд на українську мову».   

-           До цього дня на   абонементі  розгорнуто та презентовано книжкову вставку для 5 – 9 кл   «Духовний код нації».  Проведено презентація «Що таке українська мова?»  (5- 6 кл),  яка містила матеріал —   розповідь про те, що відбувалося з українською мовою від початку її існування та як вона сформувалася в ту, якою ми послуговуємося тепер. Пояснювання, як, попри всі заборони, українська не те що не зникла, а й поширилася далеко за межі Європи та постійно зростає у вжитку в самій Україні.

-      Також для читачів цієї вікової категорії було проведено екскурсію бібліотекою «Українська література на книжкових поличках»  та конкурс "Розтав книги."

-         Для учнів 3 - 4 класів проведено  інтелектуальну гру. Вікторина "Знавець рідної мови",  виявила лакуни  у знаннях читачів солов'їної  та  заохотила більше читати книжок.

    Для читачів 7 - 9 кл, підготовлено презентацію   "13 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ, ЯКІ ЗДИВУЮТЬ КОЖНОГО! ".  Українська мова дуже багатогранна, і вона зуміла героїчно пережити непрості часи, і зараз ми всі стали цінувати її як ніколи. В цьому відео   підготовлено ряд цікавих фактів про українську, які здивували учнів   та в черговий раз довели, що українська – найпрекрасніша мова на Землі.    

-          Рекомендаційний бібліографічний список джерел «Сучасний погляд на українську мову» підготовлений для   7 – 9 кл та КДЧ.

 

РОДАРІ, Джанні (Rodari, Gianni — 23.10.1920, Оменья — 14.04.1980, Рим) — італійський письменник

 Оскар Фінгал О’флаерті Уїлс Вайльд — ірландський поет, драматург, письменник, есеїст, масон. 

Народився в Дубліні у вельми відомій сім'ї. Отець, сер Уїльям Вайльд, був лікарем-офтальмологом зі світовим ім'ям, автором безлічі наукових праць. Мати — світська пані, що писала вірші про Ірландію.  Один з найвідоміших драматургів пізнього Вікторіанського періоду, яскрава знаменитість того часу. Найбільш відомий своїми численними п'єсами, крилатими словами і афоризмами, а також романом «Портрет Доріана Грея» (1891).

Вайльд вивчав класичну літературу в коледжі Святої Трійці в Дубліні, після чого отримав стипендію на навчання в Оксфордському університеті (Магдален коледж). Закінчив відмінно Оксфорд в 1878 р., і там же отримав престижну премію Ньюдігейт за віршований твір «Равенна» (Ravenna, 1878). 

Після одруження на Констанс Ллойд у 1884, світло побачили збірки розповідей для дітей, спочатку написаних для його синів. Новела «Злочин лорда Артура Севіла» була видана незадовго до першого і єдиного романа Уайльда «Портрет Доріана Гріючи» (1891). З 1890 почали користуватися успіхом його театральні постановки–комедії:  «Віяло леді Уїндермір» (1892),  «Жінка, не варта уваги» (1893), «Ідеальний чоловік» (1895) і «Як важливо бути серйозним» (1895).

Останній п'єсі Вайльда «Соломія», написаною французькою мовою, було відмовлено в ліцензії у Лондоні, проте пізніше у 1905 п'єса стала основою для однойменної опери Ріхарда Штраусса, і була опублікована в Англії в перекладі близького друга Вайльда лорда Альфреда Дугласа. Батько лорда Дугласа, маркіз Куїнсберрі, не схвалював близькі відносини свого сина з драматургом сумнівної репутації. Після того, як маркіз публічно образив Вайльда, розгорілася бурхлива сварка, яка стала приводом для тюремного ув’язнення Вайльда у 1895 за гомосексуалізм. Його засудили на два роки тюремного строку і виправних робіт. Покладаючись на фінансову підтримку близьких друзів у 1897 Вайльд переїхав до Франції і змінив ім'я на Себастьяна Мельмота. У той час він написав знамениту поему «Баллада Редінгськой в'язниці» (1898).

Оскар Вайльд помер у вигнанні у Франції 30 листопада 1900 року від гострого менінгіту, викликаного вушною інфекцією. Похований в Парижі.

 

 
Іван Багряний (справжнє ім’я: Лозов’ягін Іван Павлович) народився 2 жовтня 1906р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра.

Навчався у вищій початковій школі, вірші почав писати ще у 2 класі. Навчаючись у школі, був редактором шкільного журналу надія.

З 1920р. навчався у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну.

У 1924р. вступив до Охтирської філії організації «Плуг».

У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети».

У 1926р. вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту.

Тоді під псевдонімом Багряний друкував поезії й оповідання в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях» та «Плужанин».

Його прийняли до організації МАРС.

У 1929р. з’явилася збірка поезій «До меж заказаних»

У 1930р. з’являється історичний роман у віршах «Скелька»

16 квітня 1932р. заарештовано за контрреволюційну і націоналістичну діяльність, рік тримали під слідством, потім засудили на 5 років заслання і вивезли на територію України. dovidka.biz.ua

1938 року повторно арештований та відсидів у Харківській в’язниці УДБ-НКВС на Холодній горі 2 роки і 7 місяців. Про це написав у романі “Сад Гетсиманський”

1940 р. з відбитими легенями й нирками був звільнений під нагляд. Знову оселився в Охтирці, працював декоратором у місце­вому театрі, редагував газету «Голос Охтирщини», після початку війни потрапив до народного ополчення, працював в ОУН.

Згідно з німецьким курсом щодо української національної інтелігенції в 1942 р. мав бути розстріляний, але випадково вря­тувався.

1944 р. І. Багряний розійшовся в поглядах з керівництвом УПА й сам, без родини, емігрував до Словаччини, а згодом до Німеччини, залишивши дружину з дітьми вдома. Публікуються романи “Люба”, “Тигролови”

У 1945р. засновує газету «Українські вісті», засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).

Іван Багряний був учасником Мистецького українського руху (МУР) та брав участь у створенні цієї організації.

У 1946р. кількома мовами за кордоном надруковано його памфлет «Чому я не хочу вертати на «родіну»?»

Знайшов порятунок душі у новій родині, де народилися син Нестор і донька Роксолана.

1948 року Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років — до самої смерті редагував газету «Українські вісті». Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.

Помер на 57-му році життя 25 серпня 1963р. Похований у місті Новий Ульм

Твори:

–         1925р. збірка оповідань «Чорні силуети»

–         1929р. збірка поезії «До меж заказаних»

–         1930р. історичний роман у віршах «Скелька»

–         1944, 1946р. роман «Тигролови»

–         1950р. роман «Сад Гетсиманський»

–         1953р. роман «Огнене коло»

–         1957р. роман «Буйний вітер»

–         1965р. роман «Людина біжить над прірвою»

–         п’єси «Генерал», «Морітурі», «Розгром»

–         1946р. збірка «Золотий бумеранг»

–         1956р. поема «Антон Біда – герой труда»

Найвідоміші твори Багряного: “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, “Скелька”, “Чому я не хочу вертатись до СРСР?”, “До меж заказаних”, “Людина біжить над прірвою”, “Огненне коло”.

За своїм світобаченням І.Багряний був романтиком.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-bagryaniy-biografiya-korotko

День захисників та захисниць Україна тепер відзначатиме щороку 1 жовтня.

     Жовтень - місяць, коли українці вшановують захисників та захисниць країни, які вже десятий рік дають відсіч російській агресії. В Україні триває повномасштабна війна, і вшанувати подвиг військових, волонтерів та медиків зараз особливо важливо. Тільки завдяки ним наша Батьківщина зберігає свою незалежність.

    День захисника України 2023 року ми відзначатимемо у нову дату - 1 жовтня. Повна назва свята - День захисників та захисниць України, адже жінки теж беруть участь у бойових діях.

Після здобуття незалежності захисників Батьківщини за радянським звичаєм вшановували 23 лютого. Вперше День захисників в Україні почали відзначати у 2014 році за указом президента Петра Порошенка. Свято прив'язали до християнської урочистості Покрови Пресвятої Богородиці - 14 жовтня. Покрову дуже шанували запорізькі козаки.

2023 року День захисника України перенесли на 1 жовтня за указом президента Володимира Зеленського. Свято змінило дату через реформу церковного календаря. З 1 вересня ПЦУ переходить на новоюліанський церковний календар, де всі свята відзначаються на 13 днів раніше. Наприклад, Покрова Пресвятої Богородиці замість 14 жовтня святкуватимуть 1 жовтня. А разом із Покровою на 1 жовтня переноситься і дата Дня захисників.

 Жовтень починається з теплого і сердечного свята.  У перший день місяця у світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН,  а в Україні – День ветерана.

Навіть у складний час воєнного сьогодення це гарна  нагода сказати теплі слова подяки батькам, матерям, ветеранам праці, пенсіонерам і всім літнім людям за доброту і мудрість, за багаторічну самовіддану працю, за неоціненний вклад у розвиток України. Сказати спасибі за те, що пронесли крізь своє життя невмирущі людські цінності, вірність рідній землі, зберегли для нащадків найкращі національні традиції, навчили нас долати труднощі та бути достойними громадянами своєї держави.

Із нагоди свята я щиро зичу всім поважним мешканцям громади та ветеранам радості, добра, добробуту, поваги від рідних та близьких! І найголовніше –  міцного здоров’я, довголіття і мирного неба над нашою рідною Україною!

День Українського козацтва.

 Цього року 1 жовтня в Україні відзначають свято День Українського козацтва. Щороку його святкують у день Покрови Пресвятої Богородиці.

У зв’язку з тим, що з 1 вересня Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новий календар, дату святкування Покрови, як і низки інших свят, змінили. Цього року його відзначають 1 жовтня, а значить День Українського козацтва теж перенесено на цю дату.

 Історія свята

День Українського козацтва був заснований у 1999 році указом президента Леоніда Кучми. Свято було встановлено, «враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва в утвердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення».

День Українського козацтва відзначають саме на Покрову Пресвятої Богородиці, бо Божа Матір вважається покровителькою козацтва.

Козацтво з'явилося в Україні ще в XV столітті. Спочатку підрозділи козаків були організовані для оборони земель від степових орд. Надалі козаки брали участь у війнах проти Московського князівства на боці Речі Посполитої, а в ході Визвольної війни і проти неї.

Запорізька Січ вважається першим демократичним незалежним об'єднанням, яке мало ознаки республіканського ладу. Основними принципами були свобода і рівність. Не було ні панів, ні рабів, ні бідних, ні багатих. Всі мали рівні права і обов'язки. Але така свобода не супроводжувалася вседозволеністю. Жорстка дисципліна і відповідальність були запорукою успіхів під час військових походів.

Зараз в Україні зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п'ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень, які продовжують традиції козацтва в Україні. Серед них «Українське козацтво», «Спілка козацьких організацій України», «Козацтво України», «Об'єднане козацтво України». У своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.

  Єдиний пам'ятник в Україні першій вчительці. Місто Олександрівка  на Кіровоградщині.