Бібліотечний кінозал “Чарівний екран”.

 

В серці пам'ять, на очах сльози.. День скорботи і вшанування жертв війни на Україні 1941 - 1945

 Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей.

Саме як страшну трагедію її пам'ятають і згадують в усьому світі. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941р. вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська, або, у радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років. Цей конфлікт не є тотожним поняттю Другої світової війни. Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою більш широкого за хронологією і географією глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часом вбивати інших українців.

Друга світова війна відкрила для українців руйнівну "силу" обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо). Разом з тим тривалий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами, тощо).

За даними українських істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні – понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром "зрадників" прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами.

Таким є Український вимір Перемоги.

Бібліотечний кінозал “Чарівний екран”.

 

Бібліотечний кінозал “Чарівний екран”.

 

                                              День міста

 ДЕНЬ МІСТА - ЦЕ ОСОБЛИВИЙ ДЕНЬ ДЛЯ КОЖНОГО СВІТЛОВОДЧАНИНА. МИ ЛЮБИМО ТА ЦІНУЄМО НАШЕ МІСТО. ОСОБЛИВО, В ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС, КОЛИ ЙДЕ ВІЙНА. ТОМУ ДУЖЕ ЗНАЧУЩЕ, ЩО В ЦЕЙ ДЕНЬ МЕШКАНЦІ МІСТА ЗІБРАЛИСЯ ЩОБ ПІДТРИМАТИ БЛАГОДІЙНУ АКЦІЮ З НАГОДИ ДНЯ МІСТА "ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ ". ПІДТРИМАЛИ ЦЕЙ ЗАХІД І БІБЛІОТЕКАРІ КЗ "СВІТЛОВОДСЬКА МЦБС" ТА ОРГАНІЗУВАЛИ РОЗВАЖАЛЬНО - ПІЗНАВАЛЬНУ ПРОГРАМУ "СВІТЛОВОДСЬК. ЦІКАВЕ ПОРЯД". ЮНІ ТА ДОРОСЛІ МЕШКАНЦІ МІСТА В ОРИГІНАЛЬНИЙ СПОСІБ ПИСАЛИ СВОЇ ПОБАЖАННЯ МІСТУ, ВИРІЗАВШИ З ПАПЕРУ СВОЮ ДОЛОНЮ, А ТАКОЖ МАЛИ ЗГОДУ ПОГРАТИ В БІБЛІОЛОТО "ЧИ ЗНАЄШ ТИ СВОЄ МІСТО?", ПРОЯВЛЯЛИ СВОЮ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ В МАЛЮНКАХ НА МОЛЬБЕРТІ. ОТЖЕ ПІДТРИМКА НАШИХ ЗАХИСНИКІВ ТА НАША ЗГУРТОВАНІСТЬ ЗАРАЗ ДУЖЕ ВАЖЛИВА.

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

День пам'яті дітей, які загинули в результаті збройної агресії.

4 червня в Україні – День пам'яті дітей, які загинули в результаті збройної агресії російської федерації проти України.

Цей День пам'яті був запроваджений для вшанування пам'яті дітей, які загинули в результаті російсько-української війни з 2014 року рішенням Верховної Ради України 1 червня 2021 року.

Вони могли мати попереду ще багато радісних днів, та криваві рашисти відібрали у них найдорожче - життя.

.. Мені вісім... Маю рану личка

Мама плаче, тато - у бою.

Хоронили вчора ми сестричку -

Найдорожчу й крихітну мою.

... Мені шість. Я зараз у бабусі.

Тата й мами в мене вже нема.

Я за свого братика молюся.

Він пішов... Нема його й нема.

... Мені сім... Зламав учора пальчик

Як в підвалі гасне блиск свічі -

Мені сниться мій убитий братик

В теплих плямах крові,

Уночі.

... Мені п'ять. Учора вбили маму,

Мучили в кімнаті... Я кричав.

Я - тепер один під небесами.

Боже, де Ти?

Я ж тебе так звав!

Мені два... Було... коли ракета

Влучила у наш високий дім.

Я не встиг пожити й мав померти.

В мене брат лишився.

Йому - сім.

Мені - 0...і буде так навіки,

Бо я народитися не встиг.

Маму вбито руським чоловіком.

Лютий жах в її очах застиг.

... Господи, за що нас розстріляли?:

Линуть вітром голоси дітей.

Ми ж рости хотіли

І не знали,

Що настане час страшних

Смертей...

Мені - десять і я бачу з неба,

Як росія мучить рідний край?

скільки крові путлеру ще треба?

Господи, молю, катів скарай!

Як настане мир... Ми заспіваєм,

Так, що нас почують на землі

Про життя під вічним небокраєм,

Те, що ми утратили малі.

Автор: Діана Гальченко

Запозичила у Анастасия Прогунова

Нравится

Комментировать

Поделиться

Жорстока війна росії проти України триває вже 100 днів – за цей час жертвами окупантів стали тисячі мирних українців

https://mvs.gov.ua/100-dniv-viini-v-ukrayini

 «Кощій Безсмертний непремінно вмре, 

                        і всі безглуздя роздум переборе.                                    

         Лише борись, а щастя не втече.»                     

                                 Ліна Костенко

 

ФАНТАСТИЧНІ КНИГИ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ

1. НІЛ ГЕЙМАН, «ДІТЛАХИ АНАНСІ»

Книга, що розвиває успіх, якого досягнув літературний всесвіт роману "Американські боги". Події відбуваються у тому ж світі, але з іншими дійовими особами.

Чудернацька історія, що  трапляється Чарльзом Нансі, змушує його переглянути свої уявлення про світ. А що найгірше - про власного батька і свій спадок. Виявляється, його старий був не якимсь клерком, а... богом Анансі! Тепер у Чарлі є клопоти: знайти свого несподівано набутого божественного брата. В цьому йому допоможуть павуки... Одно слово, прощавай, звичне життя!

Ця неймовірна історія сподобалась дітям і дорослим, звичайним читачам і літературним критикам. Повз неї не змогли пройти навіть круті кінобоси. У Голівуді ходять чутки про екранізацію.

2. НАТАЛІЯ МАТОЛІНЕЦЬ, «АКАДЕМІЯ АМАТЕРАСУ»

Книга для підлітків, від якої будуть в шоці навіть дорослі.

Адже авторка плавно веде читача до думки, що найцікавіші подорожі на світі – це подорожі вглиб себе, а найважливіша битва у житті – то битва із самим собою. Що дружба варта того, аби обійти правила, а кохання завжди сильніше за смерть.

І що бути людиною – складна, але священна місія, котру повинен виконувати кожен із нас. І все це – на тлі казкової історії про магічну Академію Аматерас, Колесо Долі, древніх богів та незвідані могутні сили.

3. АЛАН МУР, «ВАРТОВІ»

Легендарний графічний роман сучасності, який став культовим як серед підлітків, так і в дорослої аудиторії. Якщо "тверді" книги дитині не заходять, спробуйте графічний жанр. Дане подарункове видання включає всі 12 томів канонічної історії.
Відірватися неможливо. На авторитетному літературному сайті, присвяченому фантастиці, fantlab.ru середня оцінка "Вартових" складає 9,09 балів з 10 можливих. Роман екранізовано у формі серіалу. 

4. КЕРСТІН ГІР, «ЗІЛЬБЕР»

Трилогія, що завоювала любов дітей по всьому світу. Головна героїня раптово усвідомлює, що може заходити в чужі сновидіння. Для неї чужі сни – це просто двері, які потрібно потягнути за ручку.

Але сни бувають різні: приємні, веселі, романтичні, пригодницькі і дуже-дуже страшні. І одне діло, коли в них можна провести час з симпатичним хлопцем. Та зовсім інше – зустрітись в лабіринтах снів з жахливим Володарем Тіней… 3 кожною книгою інтрига наростає, небезпека стає реальнішою, а таємниць, які потрібні розгадати читачу, стає все більше.

5. НАТАЛІЯ ЩЕРБА, «ЛУНАСТРИ»

Ще одна трилогія, яка не залишить байдужим підлітка. В центрі сюжету – звичайний хлопчик, якого чекають незвичайні пригоди.

Волею випадку він дізнається про прихований світ, в якому живуть астри та лунати. І знаходить друзів, з якими йому доведеться пройти небезпечний шлях.

А в кінці – зробити доленосний вибір між холодним Місяцем та гарячими зорями, чорним і білим драконами, життям та смертю. Дитяча книга про недитячі рішення та магію, яка є і в нашому світі.

Цікаві ігри з усього світу

  В різних країнах діти мають улюблені забави, які відображають побут їхніх батьків.

Особливості кожного народу виявляються в усній творчості – казках, приказках, піснях. Гадаємо, до цього переліку можна додати й різноманітні дитячі ігри. Пропонуємо кілька цікавих рухливих забав для веселого проведення дозвілля разом із друзями на вулиці чи вдома. 

Англійська гра “Риба-кит”

Кожен, хто дружить із географією, знає, що Англію з усіх боків обступає вода. Англійці люблять і добре знають море, складають про нього казки, легенди, пісні, ігри. Однією з них є “Риба-кит”. Бавлячись у неї, і набігаєшся досхочу, і нарегочешся.

У просторій кімнаті поставте по колу стільці. Їх має бути на один менше за кількість учасників гри. Кімната – це   “море”, а кожен,  хто  сидить на стільці, – Рибка: Оселедець, Окунь, Тріска... Тільки бідолашний Кит без місця, плаває між “рибок” і одну за одною кличе зі собою (“рибки” встають зі стільців і ходять за Китом). Невдовзі вже цілий табунець за ним увивається. Аж тут Кит гукає: “На морі буря!” І кожна Рибка повинна швидко зайняти своє місце. Хто не встиг – стає Китом. 

Французька гра “Весела дуель”

Колись у Франції було модно носити шпагу. Кожен навчався володіти нею із самого малечку, можна сказати, тоді, коли намагався їсти ложкою. У давнину в цій країні дуже поширеними були дуелі, які часто закінчувалися сумно… Тепер дуелі проводять тільки під час спортивних змагань. Але й дитячі забави можна перетворити на веселі дуелі, де замість шпаги треба взяти ложку. 

На підлозі купками розкладають горіхи, яблука чи картоплини. В кожній купці їх має бути однакова кількість. Кожен учасник гри бере ложку і починає збирати “урожай” в кошик чи відерце. Хто зробить це найшвидше  – той і переміг. От тільки допомагати собі руками не можна: все потрібно робити ложкою!

 Італійська гра “Водоноси”

Італія – спекотна південна країна. Там дуже часто виникають посухи, з якими люди навчилися боротися давно, копаючи канали та зрошуючи виноградники і поля. Тож і дитячі ігри не обходяться без води. От хоча б “Водоноси”.

Поділіться на дві команди. Перед кожною поставте відерце з водою і горнятко чи блюдце, а за кілька кроків від них – дві пляшки. Після сигналу ведучого розпочинайте гру: перші учасники обох команд зачерпують воду і біжать до своїх пляшок. Виливши у них воду, повертаються назад, щоби передати естафету другові. Та команда, яка наповнить свою пляшку першою, здобуде перемогу. 

Австрійська гра “Кіт-смішко”

Якось по радіо сповіщали, що одна заможна австрійська бабуся перед смертю заповіла всі свої гроші та майно… кішечці. Вчинок доволі химерний, але свідчить про те, як тамтешні люди люблять котів. У австрійських дітей (та й не лише австрійських) з мурчиками пов’язано багато різних ігор.

Перш за все діти мають визначитися, хто з них буде Котом. Він ходить поміж гравців і намагається розсмішити кожного: кумедно нявчить, облизується, підстрибує, виставляє пазури, вдає із себе грізного звіра… Той, хто не втримається і зарегоче чи навіть усміхнеться, стане Котом.

Іспанська гра “Кошик із фруктами”

Іспанія – країна садів. Тут скрізь росте виноград, щедро родять апельсини, персики, гранати, лимони. Ну а ті, хто їх вирощує, складають пісні та вигадують казки про ці плоди. Гра “Кошик із фруктами” проста, але цікава та весела.

Діти сідають у коло. Кожен обирає собі назву фрукта: хтось Персик, хтось Апельсин, а хтось Лимон. У центрі стоїть Покупець із кошиком і, наприклад, гукає: “Апельсине і Лимоне, до мене!” Ті, що обрали собі назви цих фруктів, повинні швидко помінятися місцями. Але Покупець також ґав не ловить – може одразу ж зайняти чиєсь місце. Хто не встиг сісти, той стає Покупцем.

Японська гра “Рибалки та рибки”

Рибу в Японії ловлять не тільки дорослі та підлітки, але й малі діти. А все починається з веселої гри в рибалок.

До прутиків треба прив’язати довгі барвисті стрічки, а до стрічок – пір’їнки або трісочки. Пір’їнка – це “рибка”, яку тягнуть по землі. Кожен прагне наступити на “рибку” сусіда, а свою від цього уберегти. Кому наступили на “рибку”, той вибуває з гри. 

Австралійська гра “Полювання на кенгуру”

В Австралії живуть незвичні тварини – кенгуру, які швидко стрибають. На животі кожної з них є хутряна кишенька. У ній вони носять своїх дитинчат. Був час, коли на кенгуру полювали. Зараз це суворо заборонено, але в тамтешніх дітей залишилась гра, яка нагадує про той час. 

На майданчику діти малюють обриси кенгуру. Потім відходять кроків на десять і починають кидати у “тварину” дерев’яні списи. Кожен спис прикрашений кольоровим клаптиком тканини або ж пір’їнкою, аби можна було розрізнити їх. Хто із “мисливців” виявиться найвлучнішим, той і переможе.

 Аргентинська гра “Вода, земля, небо”

Аргентина – це величезний край лісів і річок, пустель і скелястих гір. Мабуть, саме через це тамтешні діти придумали гру “Вода, земля, небо”. 

Ведучий стає у середи­ну кола і, вказавши на когось пальцем, вигукує: “Земля!” У відповідь одразу ж треба назвати дику чи свійську тварину. Хто замислився, залишає гру. На слово “вода” називають якусь рибу, а на слово “небо” – птаха. Повторюватись не можна. Виграє той, хто дасть найбільше швидких відповідей.

 Гра американських ескімосів “Круторогі олені”

Ескімоси живуть у полярній тундрі, на самісінькому краю землі, де починається холодний Льодовитий океан. Зими в них суворі й ледь не втричі довші, ніж у нас. До такого життя ескімоси готуються змалку. Для цього в них є безліч цікавих ігор та змагань. До прикладу, “Круторогі олені”.

Де-небудь на моріжку креслять пряму лінію. Діти стають на неї навколішки, один навпроти одного, міцно впираючись руками в землю, – нібито вони олені. Плече одного повинне торкатися плеча другого. Щойно пролунав сигнал починати змагання, як кожен “олень” намагається відштовхнути супротивника від лінії. Кому пощастить це зробити, той і переможе.

За матеріалами rdobd.com.ua