суботу, 12 березня 2022 р.


Знову ранок...і виє сирена...
Я" фейсбук" потихеньку гортаю.
На сторінці все більше полеглих
Яких я зовсім, зовсім не знаю.
Мимоволі скотилась сльоза,
Запекло у душі і у грудях...
Я читаю молитву старанно
По загиблих, чужих мені людях.
Їх не знаю... та в Бога прошу...
Царства внебі і душам спокою.
Завдяки цим відважним синам
Я прокинулась ранком Живою!
Криницька Алла.12.03.22.

Немає коментарів:

Дописати коментар