Батьківство прекрасне, але в той же час відповідальний період. У сучасному світі існує безліч джерел інформації, як любити своїх дітей, як їх виховувати, як розуміти. Для того щоб полегшити Ваш вибір ми підготували Вам декілька книг, які, на нашу думку, потрібно прочитати сучасним батькам. Вони допоможуть вам побудувати більш ніж хорошу базу і уявлення про виховання дітей.
"Супербатьки" - повний посібник з виховання, побудований на дотриманні 75 досить простих, однак по-справжньому ефективних правил.
У ньому ви знайдете безліч корисних практичних порад стосовно розв'язання проблем, з якими батькам доводиться стикатися мало не щодня. Йдеться, зокрема, про аналіз можливих сценаріїв поведінки, приклади розподілу обов'язків в родині, принцип визначення основних пріоритетів. Досить докладно розповідається про такі ключові у справі виховання дітей техніки, як переосмислення, емпатія, повторення, справедливе попередження, припинення дії, винагорода, тренування емоцій. Загалом мета цього видання - допомогти вам створити сімейне життя своєї мрії. Для сучасних батьків, які постійно прагнуть до самовдосконалення.
Приходьте до бібліотеки! Звертайтеся до найкращих радників – книжок! Ми впевнені, що Ви та ваші діти знайдете порозуміння!
Шановні жителі Світловодська!
Щиро вітаємо вас з Днем Незалежності України!
Прийміть найсердечніші вітання і побажання з нагоди великого національного свята нашої державності – Дня незалежності України!
Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.
День незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень.
У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас, усього народу.
Сьогодні, як ніколи раніше, це свято висуває перед кожним із нас високі вимоги, спонукає до особливої відповідальності перед собою, своєю країною, прийдешніми поколіннями, оскільки це – найскладніший період сучасної України, бо проливається людська кров, ми потерпаємо від зовнішньої збройної агресії. Такою є ціна за прагнення нашого народу до гідного життя у цілісній, незалежній та процвітаючій європейській державі.
Тож зичимо усім Вам, дорогі земляки, у теперішні нелегкі дні спільно й непохитно і далі відстоювати суверенність нашої держави, примножувати її традиції та блага, як того вимагає совість і сумління. Нехай Господь береже всіх нас!
Слава Україні!
Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.
Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.
Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.
Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.
Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.
Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.
Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.
Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий.
Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією.
Прибічники ідеї "перевертання" прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише "перевернути" прапор.
Стосовно ж "історичного" аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.
31 липня ТСН розпочала спецпроєкт, присвячений 30-й річниці Незалежності України. Цього року до свята 1+1 підготував особливий, мультиформатний проєкт. Вперше на українському телебаченні служба новин на місяць вирушила у всеукраїнський тур, а 24 серпня у столиці відбудеться спецефір із яскравим перформенсом.
На Кіровоградщині місцеві кажуть: дороги сюди нарешті відремонтували, тож запрошують усіх у гості. Адже, де ще ви знайдете унікальне місце падіння метеорита, бездонне озеро та навіть український Стоунхендж? Це єдина область в Україні, де аж в трьох шахтах видобувають уран. Одна із цих шахт - просто під житловими кварталами Кропивницького.
Тут єдиний в Європі музей ракетних військ стратегічного призначення, де у землі на глибині 30 метрів є командний пункт із тією самою "червоною" (хоча насправді вона іншого кольору) кнопкою "Пуск".
Її символ золотий орел – цей унікальний скарб знайшли у Мельгуновському курагані понад три сотні років тому у похованні скіфських царів. І саме звідси почалася українська археологія.
Тут щороку розквітає понад 3 мільйонів тюльпанів і за неймовірно гарними світлинами в дендропарк на початку травня їдуть десятки тисяч туристів.
Саме на Кіровоградщині у Чорному лісі є бездонне реліктове озеро Берестувате. Вчені переконані – воно може мати подвійне чи навіть потрійне дно. Вода в озері і взимку, і влітку однієї температури й виживає тут лише земляний карась.
А ще є бірюзове озеро. Морозівський розріз, де колись видобували буре вугілля, тепер кар‘єр затоплюється водою неймовірно гарного кольору.
І український Стоунхендж - загадкові межові камені - продовгуваті гранітні брили, вкопані у землю у два ряди. Вчені досі сперечаються, хто їх поставив, для чого і коли. За однією з версій - це прадавня обсерваторія.
І саме на Кіровоградщині є зоряна рана - Бовтиська астроблема. Саме сюди 60 мільйонів років тому впав метеорит. Як у цій рані - гігантському кратері - живеться місцевим - вирушають з‘ясовувати журналісти ТСН.
На перший погляд - звичайний український степовий краєвид - ось - поле, он там в далечині - ставочок. Але насправді - це велетенський кратер діаметром понад 20 кілометрів, який утворився від зіткнення Землі із небесним тілом.
Вчені стверджують - від такого метеоритного бомбардування на планеті змінився клімат і зникло 80 відсотків видів живих істот. Серед них були і найбільші земні пожильці – динозаври.
Про катастрофу планетарного масштабу тут нагадує лише незвичний для степової України ландшафт. Бо сам кратер глибиною у понад пів кілометри згодом заповнили осадкові породи. А просто в зоряній рані у кількох селах живуть люди.
Село Бовтишка – тут лише пів тисячі мешканців, є початкова школа, крамниця і величезна гордість за історичні події, які трапились мільйони років тому.
Окрім радості, метеорит, як вважають місцеві, приніс їм потенційне багатство.
"Потенційно, ми - мільярдери, але до цих мільярдів треба добратися", - говорять вони.
Вчені знайшли тут треті за величиною в Європі поклади горючих сланців. Але їх поки не видобувають.
"Спочатку думка була така, що це не метеорит зробив цю справу, що це вулкан. Що це кратер вулкана - Бовтишка, Олександрівка, Івангород. А коли почали вже достовірніше вивчати, виявилось, що це - справа сланців, пов’язана з метеоритом. За рахунок чого, земна куля у цьому регіоні стиснулася і утворився цей сланцевий газ, сланці", - пояснює колишній вчитель історії Іван Косенко.
За приблизними підрахунками у кратері трохи менше 4 мільярдів тонн горючих сланців. Але чи дійде до їхнього видобутку – місцеві сумніваються.
У селищному музеї зразки місцевих сланців, а на згадку про велике крейдове вимирання іграшковий динозавр і відбиток кістки справжнього.
Метеориту присвячений лише один стенд. Очільник музею Василь Білошапка розповідає, що у пошуках відповіді на питання, яким все ж таки був той доленосний для світу метеорит - Бовтиський кратер досліджували навіть іноземні вчені. Але результатами досліджень з місцевими не поділились.
В Інституті геології твердять, пів століття тому теж бурили Бовтиську западину. І підняли із самого дна керн - зразок породи довжиною понад кілометр. Але він зник.
В Олександрійській геологічній партії підтверджують – керн дійсно зник. Натомість показують у гаражі інший – видобутий на замовлення естонських геологів.
І поки українську зоряну рану лише досліджують, у світі на таких місцях непогано заробляють завдяки туристам.
