Летючий корабель
Із року в рік навколо Сонця,
Мов корабель, пливе Земля.
Ми – юнги, юні охоронці,
Матроси цього корабля.
Тут батьківщина всіх народів,
Тут народились я і ти,
І місяць – іграшка природи -
Над нами сяє з висоти.
Поглянь: над парусом зеленим
Пливуть на палубі Землі
Сусіди наші безіменні –
Дельфіни, зубри, журавлі.
Ставай на вахту разом з нами,
Пильнуй, щоб п´ять материків
Були сповиті не димами,
А синім диханням лісів.
Ти чуєш? – знов кує зозуля,
Ти бачиш? – вишня зацвіла.
Це до північної півкулі
Весна заквітчана прийшла.
Зелений лист тремтить на гілці,
Мов стяг на щоглі корабля.
В навколосонячній мандрівці
Нехай щастить тобі, Земля!
А. Качан
Земля — це казка
Земля така красива й незбагненна,
У кожну пору року й пору дня.
Чи спокій скрізь, чи буря геть шалена
Збиває з ніг людину і коня…
А є краса і споконвічне диво,
У сонечку, що ллє нам промінці,
Як ранок прокидається красиво,
Як блискітки сріблясті на ріці…
У небі, що розквітло барвінково,
У білій хмарці, що як пух пливе…
Бо всюди гарно, ніжно, пречудово,
Повсюди радість і любов живе…
Земля — це казка, споконвічне диво,
Вона мудрець і вчитель нам завжди.
На ній гармонія живе собі щасливо,
Як є гармонія, то добре всім тоді.
То ж до природи пильно придивляйся,
Люби цю землю, бо вона одна.
Красою, щастям, радістю впивайся,
І насолоду пий її до дна…
Земля — це казка. Це найбільше диво!
Живи й радій, що ти в такій красі.
І хоч бува й погода вередлива,
А ти люби, люби дива усі.
Надія Красоткіна
Наш дивний світ такий, як казка,
Он в небі хмаронька пливе.
Тож бережи його, будь ласка,
Все в ньому гарне і живе.
Он квітка полум'ям палає,
Яскраве сонечко блищить.
Чарівна пташечка співає,
Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.
***
Любий друже! Я благаю -
Природу вмій любити,
Не смій ніколи і нізащо
Їй шкоду спричинити!
Даремно квіточку не рви,
Пташині спокій дай,
Усе, що є навколо тебе,
Люби й оберігай!
***
Світ прекрасний навколо тебе -
Сонце ясне і синє небо,
Птахи і звірі, гори і ріки -
Нехай він буде таким навіки!
Нехай людина добро приносить -
Бо світ навколо любові просить.
***
Природа нам - як рідний ідм,
Вона усім - як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.
Й віддячить за добро тобі
Земля теплом родинним.
Люби і бережи її,
Будь гідним її сином!
***
Люби цей світ, моя дитино,
Свій рідний край, ліси, поля.
Турбуйсь про нього кожну днину,
Бо рідна це твоя земля.
Тут ти живеш і вчишся в школі,
Тут в тебе друзі і сім'я.
Не нищ нічого і ніколи -
Людина ж бо тобі ім'я!
Допоможи малій пташині,
Її ти вчасно погодуй.
Під силу це малій дитині,
Але нічого не марнуй.
Бо світ чарівний, наче казка,
Ти теж частиночка його.
Тож бережи цей світ, будь ласка,
Прийми до серденька свого.
***
У сльоту, і в час негоди,
І в погоду, друже мій,
Серцем слухати зумій
Звуки рідної природи,
Звуки - дивні глоси
Незвичайної краси.
Чуєш, друже мій, розмови?
З вітром - листя гомонить,
З сонцем - ниви і діброви,
Із озерами - блакить.
Розмовляють доли, води...
Стань, послухай, розждивись!
Мову рідної природи
Розуміти серцем вчись!
***
Людина над природою панує,
Сучасні технолоігї планує,
Щоб споживати більше від природи,
Підкорює її красу і вроду.
Людина над природою панує,
Бездумно світ навколишній руйнує,
Відходи у довкілля викидає.
І бруд, і пил на землю осідає.
Панує над природою людина.
І неминуча та сттрашна година,
Коли природа відповість сюрпризом,
І виникне екологічна криза...
А може, катастрофи уникнем?
А може, берегти природу звикнем?
***
Будь розумниця, дитинко,
І здоров'я бережи.
У кишені май хустинку
Й слів поганих не кажи.
Руки з милом мий щоденно
Після гри і до їди.
Та життя сприймай натхненно,
Будь здоровою завжди!
***
Є на світі рослин так багато,
Їх Земля віддає недарма.
Бо лікують людей дуже радо,
Й кращих ліків на світі нема.
Пропонують здоров’я нам чудо,
Манять нас походить по росі,
Їх відшукують люди усюди,
Ці цілющі скарби на Землі.
Первоцвіт і барвінок, калина,
Звіробій і любисток, і хміль,
Кропива і кульбаба, й ліщина
Поглядають на нас звідусіль.
Жовтим оком моргає ромашка,
І волошка синіє в росі.
І конвалії крихітні чашки —
Пропонують нам ліки усі.
***
Смачного, синички
Пухнастим килимом зима
Усе подвір’я вкрила.
Пташки, сумуючи, сидять,
Померзли, зголодніли.
Відніс я сала, хлібних крихт
Пташкам у годівничку.
Тепер з вікна дивлюсь на них.
Смачного вам, синички!(Л. Бутрім)
http://stegkadobra.blogspot.com/p/blog-page_13.html
Немає коментарів:
Дописати коментар