Є легенда про квітку дивну,
Що цвіте на Івана Купала.
Та немає на світі людини,
Щоб цей цвіт чарівний зірвала.
Квітне папороть опівночі
В нічку темну вогненним цвітом:
“Хто із щастям зустрітись хоче –
Хай шукає в гаях диво-цвіта”.
Наче папороть в темну нічку
Квітнуть зорі на синьому небі.
Щастя можна й знайти без квітки
Та за нього молитись треба.
Може труднощі я зустріну
І в житті перешкод зазнаю.
Прийде щастя в ясну годину –
Цвітом папороті засяю.
Папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила.
Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою.
Існує повір’я, що в цей час всі рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей.
Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою.
Існує повір’я, що в цей час всі рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей.
Немає коментарів:
Дописати коментар