Друкарство було винайдено двічі: у Китаї і в середньовічній Європі.

   Друкування вироблялося наступним чином: на дерев'яних козлах, на яких вирізувались опуклі букви, наносили  рідку фарбу, потім зверху накладали аркуш паперу і терли м'якою щіткою. Цей спосіб друку, яка вживалася і в середні століття нідерландськими друкарями на дерев'яних друкованих дошках, зберігалися в Китаї до початку XX століття; спроба  єзуїтів-місіонерів в XVII столітті вирізати слова з міді не пристосували. В середні століття, між 1041 та 1049 рр. придумали  виготовляти рухливі слова з  паленої глини; цей спосіб друкування був, мабуть, такий же, як і в Китаї; після його смерті значки були загублені, а спосіб друкування забутий.

   Багаті римляни, щоб полегшити дітям вивчення грамоти, давали їм букви, вирізані зі слонової кістки або з металу, з яких діти навчалися складати окремі слова.
   У Середні століття, після хрестових походів, коли посилилося прагнення до освіти, діяльність ченців, які займалися переписом книг (манускриптів), перестала задовольняти зростаючим потребам.  З XIII століття почали вирізати картинки на дошках з текстом, на початку дуже коротким. Згодом текст почав займати більше місця, частіше у вигляді  складеної з слів стрічки, що виходить із вуст дійової особи; слідом почали друкувати книги, що складалися з одного тексту, без малюнків. Для друку виготовлялися тонкі металеві дошки на яких вирізалися значки.
    Існувало кілька методів:
 лінії обриси літер залишалися, а все інше зрізали;
 в дошці вглиб вирізувалося обрис літер - тоді літери при друкуванні виходили білими, а все інше залишалося чорним.
   Пізніше почали вирізати текст ножем на дерев'яних дошках;  це так звана ксилографія. 
    Історія друкарства в сучасному розумінні цього слова починається з того моменту, коли стали виготовляти металеві, рухливі, опуклі букви, вирізані у зворотному вигляді. З них набирали рядки і за допомогою преса відтискали  на папері.Це геніальний винахід відноситься до другої третини XV століття, і майже всі дослідники приписують його німцеві Йогану Гутенбергу. 

   Першодруковані книги  зберіглися у вкрай незначній кількості екземплярів;  вони зовсім схожі з  рукописними книгами як у шрифті, так і по своїй зовнішності.  Першодрукарі у всьому наслідували рукописів, тому що останні цінувалися значно дорожче, та й публіка в перший час за звичкою вимагала рукописи.

   У Франції перша друкарня виникла порівняно пізно. Жоден з «дітей Гутенберга»,які  розсіялися по різних країнах, не прибули  у Париж: ймовірно, вони не були допущені туди підступами переписувачів і книгопродавців, які побоювалися що виникла  конкуренція. 
   У Англії перша друкарня заснована Вільгельмом Какстоном близько 1474 р спочатку у Вестмінстері, потім в Лондоні, а число його видань перевищує 400. Взагалі, книгодрукування в Англії не поширилося з такою швидкістю, як на континенті: до кінця XV ст. друкарні були засновані тільки в Оксфорді.

  Таким чином, книгодрукування вже в XV ст. поширилося майже по всій Європі; відомо до 1000 імен друкарів того часу, число ж видань, ймовірно, доходить до 30000 (так звані інкунабули);  6 / 7 цієї кількості становлять твори релігійні і схоластичні, решта - наукові та древня і нова література. Формат - in folio, розділений на два стовпці, або in quarto. Шрифт залишився колишній - письмовий готичний прямокутний. Лише в Італії друкарі почали застосовувати вживався там ще з XIV століття круглий шрифт, так званий римський, який згодом і витіснив готичний. У XVI столітті друковане справа все більш і більш поширювалося: релігійні суперечки давали величезний матеріал для печаті. У Франції Сорбонна всіма силами намагалася накласти заборону на книгодрукування. Франциск I в 1534 р.видав наказ закрити всі друкарні, але опір парламенту врятував  друкарів від небезпеки, яка їм загрожувала.  В Англії було обмежено кількість друкарень; взагалі у всіх країнах, крім Німеччини, був встановлений пильний нагляд за друкарнями. У цьому столітті особливо відомий венеціанський друкар і гуманіст Альдо Манучо: він багато дбав про видання грецьких та латинських класиків, при виданні яких вперше застосував формат in octavo, раніше вживався лише для богослужбових книг; він же ввів новий італійський шрифт, названий альдінским. За прикладом Альдо друкування класичних творів поширилося по всій Європі.

   Перша влаштована Іваном Грозним  друкарня була обставлена, судячи за шрифтом і чистоті друку, дуже багато.

Для друкарні побудували будівлю поряд з Нікольським грецьким монастирем, де потім перебував Московський друкарський двір.

   Видавці першої надрукованої тут  книги мали під руками чимало слов'янських списків різних редакцій і внесли в текст списки, що були в той час у  загальному вживанні, багато нових виправлень; виправлення ці в більшій частині випадків вдалі і взагалі більше всіх відомі нам, списки наближають слов'янський апостольський текст до прийнятого нині. «Апостол» Примірник «Апостола», як найбільша бібліографічна рідкість, зберігається в Публічній бібліотеці, в срібному окладі, на особливому аналозі. «Апостол» видрукуваний з чистотою, виразністю і витонченістю на клеєному папері, в лист малого формату, на 267 аркушах. .Літери її відповідні одна одній і завдяки правильній литві мають в боках рівномірний одна від одної відстань, скрізь складають рівний прямий  рядок.  Повна сторінка - 25 рядків .Важний недолік набору первопечатного «Апостола» полягає в невідповідності проміжків, що відокремлюють одне слово від іншого; часто зустрічаються по кілька слів, надрукованих без всяких поділів.  Цей недолік компенсується дуже багатьма достоїнствами, якими не завжди відрізняються наступні видання.

   Діти подумайте над таким виразом і скажіть, що означають ці слова: «У книгах укладено особливу чарівність; книги викликають у нас насолоду: вони розмовляють з нами, дають нам добру пораду, вони стають живими друзями для нас.»
   А тепер давайте трішки повідгадуємо загадок:
****
 Не дерево, а з листами,
 Не сорочка, а зшита,
 Не рослина, а з корінцем,
 Не людина, а з розумом.
 (Книга)
****
Сама мала,
 а розуму надала.
 (Книга)
****
Хоч не капелюх, а з полями,
 Не квітка, а з корінцем.
 Розмовляє з нами
 Всім зрозумілою мовою.
 (Книга)