пʼятниця, 13 січня 2012 р.

Пори року.Січень



ПОРИ РОКУ
Вигадала мама донькам імена:
Літечко і Осінь, Зимонька й Весна.
Як Весна приходить, то цвітуть сади,
Ластівки щебечуть, всівшись на дроти.
А як прийде Літо, все кругом буя,
І радіє Літу вся моя сім'я.
Осінь багата нам дає плоди,
Ті, що родять рясно і поля, й сади.
А слідом за нею Зимонька-Зима
Снігом і морозом землю обніма.
А. Кузнецова

ВІРШІ ПРО СІЧЕНЬ

СІЧЕНЬ

Подивись: з початку року
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око,
Кучугури навкруги.
Вітер снігом б'є в обличчя,
Засипає снігом дах,
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах.
Звір в цю січу попадеться —
Геть тікає ледь живий.
І по праву січнем зветься
Місяць перший, зимовий.
Л. Горлов


СІЧЕНЬ

Ліс під інеєм дріма.
По землі іде зима.
Входить, пишна і велична,
В крижану господу січня.
Усміхається з-під вій:
— Як живеш, сердитий мій?
Як снігами ти січеш?
Як морозами печеш?
Місяць січень очі мружить:
— Я сердитий, та не дуже.
Землю пухом укриваю,
Щоб не мерзнуть урожаю.
Поробив для дітвори
Гарні ковзанки з гори.

Лиш недбальців-неслухнянців,
Хто загаявсь на гулянці,
Розстіба свого кожуха,
Виставля з-під шапки вуха, —
Тих снігами я січу!
Тих морозами печу!
Т.  Коломієць

СІЧЕНЬ
Подивись: з початку року
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око, —
Кучугури навкруги.

Вітер снігом б'є в обличчя,
Засипає снігом дах.
І ведуть між себе січу
Хуртовини у степах.

Звір в цю січу попадеться, —
Геть тікає ледь живий.
І по праву Січнем зветься
Місяць перший, зимовий.

Та стрічають Перше січня
Дуже радо малюки;
Скрізь веселі, новорічні
Зеленіють ялинки.

Сяють вогники зірчасті,
Й ми бажаємо для всіх
У житті — нового щастя,
В праці — успіхів нових!
Н. Забіла

СІЧЕНЬ

Вийшов січень у кожусі –
Білі брови, білі вуса.
Біла торба у руках,
Зорі світяться в очах.
Січень сипав із торбинки
Сніг на сосни і ялинки,
А з дерев на стежечки
Сніг трусили білочки.
Л. Новикова

СІЧЕНЬ
Січень-сікач
Ой багато насік.
Насік з морозу гілок,
Та запріг снігура у візок,
Та привіз до Вітра-брата,
Поскладав у холодній хаті.
До весни іще довго жити,
Буде чим у печі топити.
М. Воробйов
                                                      

Немає коментарів:

Дописати коментар