\
День Бабака — одна з найпопулярніших традицій США, пов'язана з днем 2 лютого. Прийшла з Європи, де цей день називали Candlemas — «Днем свічок». Згідно з прикметою, якщо 2 лютого погода була ясною і сонячною, друга половина зими буде холодною. Цього дня освячені в церкві свічки роздавали людям, щоби ті захищалися від зими (до речі, християни східного обряду того ж календарного дня, але за старим стилем, — тобто, на Стрітення — теж святять свічки). Німецькі поселенці, які в ХVІІІ ст. оселилися в Панксатоні (містечку на заході Пенсильванії), привезли з собою традицію святкування Дня свічок. Але в Панксатоні головною діючою особою свята став бабак. Перша згадка про День Бабака датована 1841 роком.
Суть традиції полягає у спостереженні за поведінкою бабака. Цього дня він прокидається від зимової сплячки і вилізає з нори. Якщо бабак бачить свою тінь, то він лізе спати назад до нори, розуміючи, що буде ще кілька (шість) морозних тижнів. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не вертається до нори, отже, йде рання весна. Згідно зі статистикою, передбачення Філа неправильні. Понад 100 років, з 1886, свідки записують, чи побачив Філ свою тінь, але прогноз Філа збувся лише в 39 % випадків. Офіційним святом День Бабака став 1886. Бабаку дали ім'я «Великий Філ — провидець із провидців, мудрець із мудреців, пророк із пророків». А місто Панксатон назвали «Світовим центром погоди». Щороку зранку 2 лютого в Панксатоні збираються тисячі глядачів і чекають, яку погоду провістить Філ цього разу. Рівно о 7:25 Філа витягають із нори, і він робить свій прогноз.
Історія свята. У Давньому Римі 2 лютого відмічали День їжака. Метеопрогноз у цей день складали за поведінкою розбудженого їжака, який бачив або не бачив свою тінь. Народи Західної Європи зберігали цю традицію і у більш пізні періоди. У північній Німеччині, вихідці з якої заселяли Пенсильванію, у цей час пробуджується борсук. У Північній Америці, де немає ні їжаків, ні борсуків, роль метеоролога перейшла до сурка (бабака). 2 лютого християни відмічають Стрітення Господнє (за Григоріанським календарем). Щодо фенології: Лісовий сурок (Marmota monax) мешкає від північної межі лісової зони в Канаді до півдня Аппалачів на північному сході США. Зимова сплячка у північній частині ареалу триває довше, і дата пробудження зміщується на один день через кожні 12 км. Саме у центральній Пенсильванії цей день випадає на Стрітення (2 лютого). За виданням "Міфи України" (Булашев, 2003), в Україні "Байбак на Стрітення перекидається на другий бік, а на Явдохи (1 березня за старим стилем) свисне вперше .
Суть традиції полягає у спостереженні за поведінкою бабака. Цього дня він прокидається від зимової сплячки і вилізає з нори. Якщо бабак бачить свою тінь, то він лізе спати назад до нори, розуміючи, що буде ще кілька (шість) морозних тижнів. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не вертається до нори, отже, йде рання весна. Згідно зі статистикою, передбачення Філа неправильні. Понад 100 років, з 1886, свідки записують, чи побачив Філ свою тінь, але прогноз Філа збувся лише в 39 % випадків. Офіційним святом День Бабака став 1886. Бабаку дали ім'я «Великий Філ — провидець із провидців, мудрець із мудреців, пророк із пророків». А місто Панксатон назвали «Світовим центром погоди». Щороку зранку 2 лютого в Панксатоні збираються тисячі глядачів і чекають, яку погоду провістить Філ цього разу. Рівно о 7:25 Філа витягають із нори, і він робить свій прогноз.
Історія свята. У Давньому Римі 2 лютого відмічали День їжака. Метеопрогноз у цей день складали за поведінкою розбудженого їжака, який бачив або не бачив свою тінь. Народи Західної Європи зберігали цю традицію і у більш пізні періоди. У північній Німеччині, вихідці з якої заселяли Пенсильванію, у цей час пробуджується борсук. У Північній Америці, де немає ні їжаків, ні борсуків, роль метеоролога перейшла до сурка (бабака). 2 лютого християни відмічають Стрітення Господнє (за Григоріанським календарем). Щодо фенології: Лісовий сурок (Marmota monax) мешкає від північної межі лісової зони в Канаді до півдня Аппалачів на північному сході США. Зимова сплячка у північній частині ареалу триває довше, і дата пробудження зміщується на один день через кожні 12 км. Саме у центральній Пенсильванії цей день випадає на Стрітення (2 лютого). За виданням "Міфи України" (Булашев, 2003), в Україні "Байбак на Стрітення перекидається на другий бік, а на Явдохи (1 березня за старим стилем) свисне вперше .
Немає коментарів:
Дописати коментар