На Івана на Купала веселіше в світі стало

 Іван Купала (Іванова ніч, Іванів день) одне з головних свят календаря слов’ян, що співпадає з Різдвом Івана Хрестителя. Саме цьому свату була присвячена народознавча година "На Івана на Купала  веселіше в світі стало". З неї діти дізнались безліч цікавого:

   Після переходу на новий стиль свято припадає на 7 липня, точніше, в ніч на 7 липня. Деякі європейські країни відзначають Іванів день або День святого Івана (подоба Івана Купали) за старим стилем, в дні літнього сонцестояння з 20 по 26 червня. здавна був одним з найяскравіших і шанованих у східних слов’ян. Його язичницький характер зберігався протягом століть. Значимість свята обумовлювалась тим, що відзначався він на рубежі двох періодів сонячного річного циклу, який лежав в основі давнього землеробського календаря.

  Це був час найвищої сонячної активності з наступною зміною руху сонця по небосхилу, яке, як вважав народ, повертало або «зрушувалося» на зиму. В результаті такого «зсуву» світило в наступні місяці календарного року поступово «згасало»: день ставав коротше, а ніч довша. У християнському світогляді образ «минає» сонця став сприйматися як символ Іоанна Предтечі, дата народження якого збігалася з днем літнього сонцевороту.

   У східній та західній традиціях святий наділявся такими епітетами як світло, світоч, що передує Сонцю, співвідносними з образом Ісуса Христа. В рамках народного календаря Іван Купала утворював єдиний святковий цикл разом з днями Горпини Купальниці (6 липня) і святих апостолів Петра і Павла (Петров день, 12 липня). Купальські свята відбувалися за часів язичництва на честь Бога Сонця, дружиною якого була світлоносна Заряду, Зоря-зірниця, красна дівиця.

    На цей час припадав період найвищого розквіту природи: сонце знаходилося в зеніті, рослинність досягала піку цвітіння, починалося дозрівання плодів; день вважався найдовшим в році, а ніч найкоротшою. У свідомості селян магічна сила вогню, води, землі, рослинності була в цей період настільки велика, що їм приписували охоронні, очисні, продукують, цілющі властивості.

     Прилучення до цієї сили забезпечувало удачу на рік. Водночас календарний період, на який припадали купальські свята, вважався найбільш «небезпечним» (нарівні зі Святками): за повір’ями, в цей час активізувалися потойбічні сили. Особливо страшною в очах селян була купальська ніч; вона ж була апогеєм свята, так як саме в цей час відбувалися основні обрядові дії. Купальське свято вогнем, виступаючим зазвичай у двох іпостасях: земної і небесної (сонце), і водою. Тема вогню в купальської традиції виражена в ритуалах запалювання купальських вогнищ і в широко поширеному повір’я, згідно з яким сонце в цей день «грає», «купається».

    Старики за допомогою тертя сухих паличок добували «живий вогонь», розводили багаття, в середину яких ставили жердину з укріпленим на ньому палаючим колесом символом сонця. Обмивання водою являло собою масові купання людей у водних джерелах, умивання або обмивання водою або росою, миття в лазнях, обливання водою. Обряди з водою могли відбуватися вночі, на світанку, в перерві між церковними службами ранкової та обіднею. Повсюдно побутувало уявлення про оздоровляючі дії купальського обмивання. Людина, що відмовилася купатися, підозрювався в чаклунстві.

     Популярні були також повір’я та ритуали, пов’язані з рослинним світом. Люди оперізувались перев’язами з квітів, на голову одягали вінки з трав.

     Водили хороводи, співали пісні. Повсюдно були поширені розповіді про незвичайні явища, що відбувалися в цей час з рослинами, про їх чудодійну силу.

     Знаючі й досвідчені люди, а особливо сільські лікарі і знахарі, в Іванову ніч збирали цілющі коріння і трави на весь рік. Уявлення про те, що трави в Іванов день мають особливу силу, благотворно впливає на здоров’я людей, знайшло відображення у звичаї заготовлювати лазневі віники саме з Івана Купали.

      Традиційне дійство в ніч на Івана Купала. Папороть вважався одним з найзагадковіших, чаклунських рослин.

    За народними повір’ями, квітучий папороть не тільки виконує найпотаємніші бажання, але і допомагає відшукувати скарби. Вважалося, що не тільки квітка папороті володіє чарами, а й шириться переліт-трава. Переліт-трава, за народним повір’ям, може переносити за тридев’ять земель. А якщо в ніч на Івана Купала зірвеш одолень-траву, то не страшні тобі будуть вороги.

    Свято Івана Купали повсюдно вважався святом молоді і молодих пар. Хлопці, як правило, об’єднувалися на час купальської ночі в групи, які ходили по селу, шуміли і бешкетували, завалювали господарським інвентарем та дровами, що зберігаються у дворі, ворота та двері, закладали труби.

    У цей день примічали: сильна роса на Івана до врожаю огірків, на Іванову ніч зоряно багато буде грибів. Матеріал підготовлений на основі інформації відкритих джерел.