вівторок, 19 липня 2016 р.

Азбука орігамі - тільки ножиці й папір

 Винахідником абетки орігамі є японський майстер Акіра Йошизава. Сама абетка орігамі - це послідовність картинок, в якій відображені етапи складання фігурки. 
   Освоїти цю нехитру абетку ,   маленькі читачі змогли на  майданчику дитячої творчості, який розташувався  біля бібліотеки цієї неділі у прохолоді дерев. 
Історія орігамі - Азбука орігамі

     Тут вони дізналися, що кожна картинка супроводжується умовними позначеннями, саме ці позначення дозволяють зрозуміти, як саме потрібно скласти листок паперу на певному етапі. Найбільш значимі знаки в орігамі - це лінії згинів, які прийнято називати «долина» і «гора» («valley fold» і «mountain fold»). 
    Згин «долиною» позначається пунктирною лінією. Ця лінія показує, що частина аркуша паперу, розмежуванню нею, потрібно скласти на себе. А напрям складання найчастіше визначає стрілочка. Згин «долиною» показує, що згинати потрібно строго по пунктирною лінії, після виконання згину лінія повинна виявитися у внутрішній частині виробу. 
   Лінія згину «гора», навпаки, показує, що складання потрібно робити від себе. У разі такого згину лінія виявляється зовні - як би на «горі». Такий згин позначається пунктирною лінією з крапками. Згин здійснюється також строго по лінії. 
   Перегин - ця операція позначається переламаною стрілкою. По суті, перегин - це складка. Цей знак позначає, що вам слід спочатку зігнути аркуш строго по лінії, а потім розігнути його. Сенс операції полягає в нанесенні цієї складки. 
   Складка «блискавка» (ще цю складку називають «сходинка»). Позначення цієї складки - поєднання знаків згину «гіркою» і «долиною». Операція починається з того згину, який позначений першим в послідовності: якщо першим йде згин долиною, значить, він першим і виконується. 
   Вигин назовні (згин «шапочка»). Цей згин позначається довгими стрілками, які показують напрям згинання частини виробу. Суть цієї операції: кут виробу потрібно загнути назовні, надаючи йому форму шапочки. Попередньо необхідно зробити перегин. 
   Згин всередину. Цей згин позначається переривчастої стрілкою, яка вказує напрямок лінії згину. Суть операції: необхідно розсунути краю виробу і кут зігнути всередину (між краями). Також потрібно зробити попередній перегин. 

Історія орігамі - Азбука орігамі


   Поворот в одній площині. Цей значок виглядає як гурток з двох стрілок. Позначає він те, що виріб слід повернути за годинниковою стрілкою на 180 градусів. 


  Переворот на іншу сторону. Ця операція позначається короткої спіралевидної стрілкою. Суть: потрібно повернути виріб виворітного стороною назовні, при цьому додаткового обертання за годинниковою стрілкою не потрібно. 

  Заворот - знак цієї операції включає в себе пунктирні лінії і спіралевидну стрілку. Суть операції - виріб треба загорнути, дотримуючись згини в місцях пунктирних ліній. 

   Рівні кути, відрізки позначаються хрестиками або дугами з однією рискою на поверхні. Суть: кут в місці зображення одного хрестика повинен бути рівний куту, де стоїть зображення другу хрестика. 

   Рівні частини позначаються значком із подвійним штрихом на безперервній лінії. Частини вироби, на яких проставлено ці значки, повинні бути рівними між собою. 

   Збільшення зображення. Іноді схема супроводжується такою великою кількістю операцій, що малюнок сильно зменшується. Щоб забезпечити зручність роботи з такою схемою, використовують збільшення. Збільшення зображується великий стрілкою, яка розширюється на кінці. 
Історія орігамі - Азбука орігамі


   Розкриття. Позначається також великою стрілкою, але прямої. Цим знаком позначають ті ділянки, які потрібно розкрити. 

   Повтори. Знак повтору позначають як довгу пряму стрілку з одним штрихом у підстави. Штрих вказує на кількість повторів. Якщо на стрілці позначено три штриха, значить, операцію слід повторити три рази. 

   Надування. Цей знак представляє собою стрілку, яка як би прикріплена до хмаринці. Іноді надування зображується просто хмаркою. Суть операції: виріб слід наповнити повітрям (надути) і розправити. 

   Надріз. Значок позначається, природно, ножицями. Надріз роблять за вказана на рисунку лінії. Поєднання зазначених точок. Точки позначаються жирними кружечками, а між ними пролягає довга (частіше дугоподібна) стрілка. 


середа, 6 липня 2016 р.

На Івана на Купала веселіше в світі стало

Коли день Івана Купала?
 Іван Купала (Іванова ніч, Іванів день) одне з головних свят календаря слов’ян, що співпадає з Різдвом Івана Хрестителя. Саме цьому свату була присвячена народознавча година "На Івана на Купала  веселіше в світі стало". З неї діти дізнались безліч цікавого:
   Після переходу на новий стиль свято припадає на 7 липня, точніше, в ніч на 7 липня. Деякі європейські країни відзначають Іванів день або День святого Івана (подоба Івана Купали) за старим стилем, в дні літнього сонцестояння з 20 по 26 червня. здавна був одним з найяскравіших і шанованих у східних слов’ян. Його язичницький характер зберігався протягом століть. Значимість свята обумовлювалась тим, що відзначався він на рубежі двох періодів сонячного річного циклу, який лежав в основі давнього землеробського календаря.
  Це був час найвищої сонячної активності з наступною зміною руху сонця по небосхилу, яке, як вважав народ, повертало або «зрушувалося» на зиму. В результаті такого «зсуву» світило в наступні місяці календарного року поступово «згасало»: день ставав коротше, а ніч довша. У християнському світогляді образ «минає» сонця став сприйматися як символ Іоанна Предтечі, дата народження якого збігалася з днем літнього сонцевороту.
   У східній та західній традиціях святий наділявся такими епітетами як світло, світоч, що передує Сонцю, співвідносними з образом Ісуса Христа. В рамках народного календаря Іван Купала утворював єдиний святковий цикл разом з днями Горпини Купальниці (6 липня) і святих апостолів Петра і Павла (Петров день, 12 липня). Купальські свята відбувалися за часів язичництва на честь Бога Сонця, дружиною якого була світлоносна Заряду, Зоря-зірниця, красна дівиця.
    На цей час припадав період найвищого розквіту природи: сонце знаходилося в зеніті, рослинність досягала піку цвітіння, починалося дозрівання плодів; день вважався найдовшим в році, а ніч найкоротшою. У свідомості селян магічна сила вогню, води, землі, рослинності була в цей період настільки велика, що їм приписували охоронні, очисні, продукують, цілющі властивості.
     Прилучення до цієї сили забезпечувало удачу на рік. Водночас календарний період, на який припадали купальські свята, вважався найбільш «небезпечним» (нарівні зі Святками): за повір’ями, в цей час активізувалися потойбічні сили. Особливо страшною в очах селян була купальська ніч; вона ж була апогеєм свята, так як саме в цей час відбувалися основні обрядові дії. Купальське свято вогнем, виступаючим зазвичай у двох іпостасях: земної і небесної (сонце), і водою. Тема вогню в купальської традиції виражена в ритуалах запалювання купальських вогнищ і в широко поширеному повір’я, згідно з яким сонце в цей день «грає», «купається».
    Старики за допомогою тертя сухих паличок добували «живий вогонь», розводили багаття, в середину яких ставили жердину з укріпленим на ньому палаючим колесом символом сонця. Обмивання водою являло собою масові купання людей у водних джерелах, умивання або обмивання водою або росою, миття в лазнях, обливання водою. Обряди з водою могли відбуватися вночі, на світанку, в перерві між церковними службами ранкової та обіднею. Повсюдно побутувало уявлення про оздоровляючі дії купальського обмивання. Людина, що відмовилася купатися, підозрювався в чаклунстві.
     Популярні були також повір’я та ритуали, пов’язані з рослинним світом. Люди оперізувались перев’язами з квітів, на голову одягали вінки з трав.
     Водили хороводи, співали пісні. Повсюдно були поширені розповіді про незвичайні явища, що відбувалися в цей час з рослинами, про їх чудодійну силу.
     Знаючі й досвідчені люди, а особливо сільські лікарі і знахарі, в Іванову ніч збирали цілющі коріння і трави на весь рік. Уявлення про те, що трави в Іванов день мають особливу силу, благотворно впливає на здоров’я людей, знайшло відображення у звичаї заготовлювати лазневі віники саме з Івана Купали.
      Традиційне дійство в ніч на Івана Купала. Папороть вважався одним з найзагадковіших, чаклунських рослин.
    За народними повір’ями, квітучий папороть не тільки виконує найпотаємніші бажання, але і допомагає відшукувати скарби. Вважалося, що не тільки квітка папороті володіє чарами, а й шириться переліт-трава. Переліт-трава, за народним повір’ям, може переносити за тридев’ять земель. А якщо в ніч на Івана Купала зірвеш одолень-траву, то не страшні тобі будуть вороги.
    Свято Івана Купали повсюдно вважався святом молоді і молодих пар. Хлопці, як правило, об’єднувалися на час купальської ночі в групи, які ходили по селу, шуміли і бешкетували, завалювали господарським інвентарем та дровами, що зберігаються у дворі, ворота та двері, закладали труби.
    У цей день примічали: сильна роса на Івана до врожаю огірків, на Іванову ніч зоряно багато буде грибів. Матеріал підготовлений на основі інформації відкритих джерел.