Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих?
Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.
Не підлягає сумніву, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня – Всесвітнім днем поезії . Це свято відзначається з 1999 року. У житті все починається з чогось : річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і в поезії. Т. Шевченко і Леся Українка, І.Франко і С .Єсєнін, О.Пушкін і М.Лермонтов, Л.Костенко і В. Стус… - ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.
Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. Переконатись в цьому мали змогу гості та поети різного віку бібліотеки 21 березня на Святі поезії « Все, що душа довірила словам»,
на якому звучали вірші, написані місцевими поетами за минулий рік. І нехай, у більшості виступаючих це перші спроби, проте – написані від душі. Всім було весело, цікаво, а найголовніше, що ніхто не залишився байдужим. Від керівника літературного об'єднання "Літо", Лідії Андріївни Лаврик, кожен отримав книгу відомого світловодського поета Костя Оверченко. Після заходу на всіх чекав святковий стіл з солодощами та духмяним чаєм.
Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.
Не підлягає сумніву, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня – Всесвітнім днем поезії . Це свято відзначається з 1999 року. У житті все починається з чогось : річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і в поезії. Т. Шевченко і Леся Українка, І.Франко і С .Єсєнін, О.Пушкін і М.Лермонтов, Л.Костенко і В. Стус… - ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.
Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. Переконатись в цьому мали змогу гості та поети різного віку бібліотеки 21 березня на Святі поезії « Все, що душа довірила словам»,
Немає коментарів:
Дописати коментар