Анна Київська : Поема Валентини Григорівни Павленко про Українську Королеву Франції

    Українська історія багата на постаті, які вплинули не лише на розвиток своєї землі, а й залишили помітний слід у європейській культурі. Однією з таких постатей є Анна Ярославна — донька князя Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції. В її особі відбувся унікальний зв'язок між Київською Руссю та середньовічною Європою, і саме їй присвячена поема нашої поетки з Світловодська, члена літературного об'єднання "Літо"  -   Валентини Григорівни Павленко. Сьогодні вона презентувала поему у нашій бібліотеці. 

    Наша бібліотека налічує тільки 2  художні книги про Анну Ярославну.

   У своїй поемі Валентини Григорівни Павленко розкриває образ Анни Київської як символ мудрості, дипломатії та стійкості. Через поетичне слово вона показує Анну як неординарну жінку, яка не тільки посіла трон однієї з найвпливовіших європейських держав, але й зуміла стати важливим голосом у тогочасному суспільстві.

   Автор зображує героїню поеми як жінку, яка привнесла у Францію культуру та освіту Київської Русі. Завдяки її зусиллям Франція отримала доступ до нових знань, релігійних книг і, ймовірно, мистецтв. Павленко майстерно використовує історичні деталі, щоб передати значущість цієї особистості для сучасного читача.

   Мова, яку використовує автор, емоційна й багатогранна, що дозволяє глибше відчути атмосферу епохи та внутрішній світ героїні. В поемі відчувається повага Валентини Григорівни до Анни, яка в її баченні втілює споконвічні національні ідеали — мудрість, духовність, красу  і вірність своїй землі.

  Павленко не тільки зображує історичну постать, а й створює художній образ, близький українському читачеві. Сильна, впевнена та водночас ніжна і мудра, Анна виступає своєрідним символом зв'язку між Україною і Європою.

   Поема Павленко про Анну Ярославну   актуальна для сучасних читачів, адже показує, що Україна завжди була частиною європейської історії. Через образ Анни автор запрошує нас згадати та усвідомити глибокий культурний спадок, який українці можуть і повинні пишатися.

  Прослухавши цю поему, ми краще усвідомлюємо, що нація, яка пам’ятає своїх героїв, має майбутнє. Валентини Григорівни своєю поемою відроджує ім’я Анни Київської, яке стає натхненням для українців у боротьбі за визнання, культурну ідентичність і місце у світовій історії.

   Таким чином, поема Валентини Григорівни про Анну Київську — це не лише поетичний твір, а й культурний міст між минулим і сьогоденням, що об’єднує українців у гордості за свою країну та її вплив на світову культуру.

 Дуже хочеться щоб  рукопис, перетворився в книгу якомога швидше, щоб більше читачів доторкнулися до історії.