242 дні героїзму: до 10-річчя завершення боїв за Донецький аеропорт

   Цього року ми відзначаємо 10-ту річницю завершення однієї з найкривавіших і водночас найгероїчніших сторінок сучасної історії України – оборони Донецького аеропорту. 242 дні, протягом яких українські військові, названі "кіборгами", захищали стратегічно важливий об'єкт від російських окупантів і бойовиків. Цей період став символом незламності, героїзму і відданості Батьківщині.

   З початку бойових дій у травні 2014 року українські сили змогли утримати аеропорт, попри постійні обстріли, масовані атаки та відсутність підтримки ззовні. Ворог не шкодував сил, застосовуючи важку артилерію, танки та авіацію. Однак, "кіборги" не зламалися, доводячи свою відданість країні і народу до останнього.

   Найважчі бої розгорнулися в грудні 2014 – січні 2015 року, коли після численних руйнувань і масованих атак, 20 січня українські військові були змушені покинути аеропорт. Проте навіть тоді, коли об'єкт було зруйновано, не зникла надія та віра в перемогу. Сотні загиблих і поранених українців стали символами незламності духу і героїзму.

   Битва за Донецький аеропорт – це не лише етап військової історії. Це етап боротьби за незалежність, свободу і суверенітет України. Пам'ять про героїв, які захищали аеропорт, вічно житиме у серцях українців. Їхні подвиги стали частиною національного героїзму, і ми повинні пам'ятати ці жертви заради майбутнього нашої держави. 

 До цієї дати у бібліотеці  проведено Інформ-досьє «242 дні боротьби героїзму незалежності» (10 років із часу завершення боїв за Донецький аеропорт під час російсько-української війни (січень 2015 року),   для учнув - 6 - 8 класів.

  День пам’яті захисників Донецького аеропорту, 20 січня, ми відзначаємо не лише як день скорботи за тими, хто загинув, а й як день гордості за незламний дух наших воїнів. Вони стали символом того, що Україна – це не лише територія, а народ, здатний на будь-які жертви задля своєї свободи.

Калейдоскоп цікавинок "Я веселий сніговик, до морозу змалку звик" (до Міднародного дня сніговика)

Зима – пора казкових чудес, а її незмінним символом є сніговик! Ця весела снігова постать дарує радість дітям і дорослим, нагадуючи про тепло навіть у найлютіші морози.

Сніговики мають багатовікову історію. Перші згадки про них даються середньовіччям, коли люди створювали снігові скульптури, аби прикрасити зиму. У ті часи сніговиків навіть використовували як спосіб передати свої думки: їх прикрашали символічними елементами, а також використовували як "повідомлення", які розуміли лише обрані.

Сьогодні сніговик став не тільки прикрашеною зими, а й героєм казок, мультфільмів і навіть фільмів. Наприклад, всі ми пам'ятаємо добродушного Олафа із "Крижаного серця", який мріяв про літо. Але чи знаєте ви, що в Україні сніговики часто були частиною колядницьких традицій? Їх ліпили на подвір'ї, щоб вітати гостей із різдвяними святами.

А як щодо творчості? Сніговики можуть бути не лише трикульовими. У різних країнах світу їх ліплять у найрізноманітніших формах. У Японії популярні сніговики з двох кульок, у Скандинавії часто створюють снігові замки, де головним героєм є сніговик-охоронець.

Вам здається, що ліпити сніговика – це звичайна справа? Спробуйте додати трохи фантазії! Пофарбуйте сніг харчовими барвниками, зробіть сніговику оригінальним капелюхом з відра чи навіть ліхтариків. А ще можна організувати змагання на найвищому або найсмішнішому сніговику в компанії друзів чи сусідів.

Не забудьте додати вашій сніговій фігурі щиру він усмішку – нехай стане зимовим другим, який нагадуватиме, що навіть у вашій морозі є тепло радості й доброти.

Тож уперед! Одягайте рукавички, беріть морквину для носа і створюйте власного снігового героя, який зігріє вас усмішкою навіть у найхолодніші дні!

 
   У сучасному світі, сповненому викликів, особливої ​​уваги потребує питання безпеки дітей. Нещодавно в нашій бібліотеці  відбулася пізнавальна бесіда на тему «Поведінка та безпека дітей в умовах сьогодення». Захід зібрав школярів різного віку, які побачили, як правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

Дітям розповіли про:

   Правила поведінки вдома, зокрема використання електроприладів та дій у разі надзвичайних ситуацій, як-від пожежі чи затоплення.

   Безпеку на вулиці: як уникати небезпеки від незнайомців, слідувати правилам дорожнього руху та орієнтуватися у разі, якщо втратилася.

   Алгоритми дій під час повітряної тривоги, складання «тривожної валізи» та правильне використання укриттів.

   Інформаційну безпеку: чому важливо захистити свою особистість даних в Інтернеті та як розпізнавати неправдиву інформацію.

   Захід доповнили інтерактивні вправи, зокрема діти самостійно «телефонували» в екстрені служби, обговорили типи ситуації небезпеки та створили плакати з правилами безпечної поведінки.

  Бібліотека планує продовжувати такі освітні ініціативи, оскільки виховання відповідальності та обізнаності — важлива складова формування сучасної особистості.

 Пам'ятайте: безпека дітей — це відповідальність усіх дорослих. Дбаймо про майбутнє разом!

8 січня минає 90 років з дня народження Василя Симоненка – українського поета, журналіста, шістдесятника, борця українського руху опору.

    

«Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя»…

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!»…

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину»…

   Ці рядки з поезій, що стали нині крилатими висловами, належать Василю Симоненку.

  Василь Симоненко не дожив навіть до тридцяти. Попри це його поезію досі вивчають у школах, а його ім’я намертво закарбувалося на сторінках української літератури у розділі «Шістдесятники».
   В своїх віршах окрім любові до Батьківщини часто критикував радянський устрій і ворогів української державності. Українська нація, був впевнений Симоненко - після тоталітарних жахів імперії, після геноцидів і голодоморів - посяде гідне місце в житті цивілізованого вільного людства.
  За своє коротке життя Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю. Поет отримав Шевченківську премію лише через 30 років, уже в Незалежній Україні, посмертно.
   Запрошуємо відвідати нашу книжкову виставку "Я син свого народу", яка діятиме до 17 січня.

    Матеріали, що представлені на ній, будуть цікавими для усіх, хто хоче більше познайомитися з творчістю поета  та дізнатися про його таке  коротке, але яскраве життя.

 

    

Зараз вже важко уявити собі ті часи, коли не було ні газет, ні радіо, ні телебачення, ні Інтернету. Люди не тільки не знали про те, що відбувається у світі, але й про події в своїй країні дізнавалися через місяці, а то й роки. Якщо треба було повідомити щось важливе, уряд розсилав по містах і селах гінців з царськими указами і розпорядженнями. Але вони доходили не до всіх громадян. У більшості випадків новини розносили мандрівники, які дізнавалися про те, що де сталося, від таких же, як і вони самі, мандрівних людей.  

На сьогоднішньому бібліотечному уроці  мова шла про   періодичні  видання. Періодичні видання - це газети та журнали.   Газети і журнали друкують через певний  період часу.  Є газети, які виходять щодня, вони так і називаються - ЩОДЕННІ. Деякі газети і журнали виходять один раз на тиждень. Їх прийнято називати - тижневик. Деякі газети виходять один раз на два тижні. І навіть бувають газети, які виходять один раз на місяць.   

У словнику є такі визначення слів:

Періодичні видання - газети, тижневики, журнали, наукові записки й частина літературно-художніх альманахів та збірників.  

Газети набули комерційну цінність після винаходу друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609, в 1616 у Нідерландах. У 1622 з'явилася перша газета англійською мовою.

Газета - це щотижневе або щоденне видання, яке розповідає про самі останні події в світі, в країні або в місті.  

«Газета» - так, виявляється, називали срібні венеціанські монети, які чеканки у 1538 році. За цю ціну жителі Венеціанської республіки могли придбати листок новин. Минуло майже сто років і 1631 році в Парижі почало виходити щотижневе періодичне видання «Gazette».  

А журнали?    Журнал - це теж періодичне видання, що містить статті, матеріали або реферати на різні  суспільно-політичні, наукові та інші теми, літературно-художні твори, що мають постійну рубрику. Журнали повинні бути «зброшуровані», тобто друковані аркуші скріплені в корінці.   Журнал майже на півстоліття молодший за газету. Один із перших видань журналу побачив світ у Парижі 5 січня 1665 року.  Він називався «Журнал учених.   Перший журнал для юних читачів з’явився в 1785 році під назвою «Дитяче читання для сердця та розуму».)  

Журналів у нас в країні друкують дуже багато, для людей різного віку, на різні теми, для дорослих і дітей, для роботи, навчання чи відпочинку.  

Сьогодні ми  говорили про дитячі журналах. Бувають журнали розважальні, а бувають пізнавальні.  

Якщо в журналі комікси, кросворди, загадки це розважальний. Якщо там можна дізнаєтеся про тварин, про природу, про різні країни і народи   такий журнал - пізнавальний.

 Багато періодичних видань видаються давно, але серед них є й нові видання. Це «Мамине сонечко», «Маленький розумник», «Жасмін» та інші.

Цікаві видання для молодших школярів, які рекламує Укрпошта:

Сучасні газети та журнали виходять крім паперових видань ще  й в електронному вигляді.  

 «ПІЗНАЙКО ВІД 6» - ДИТЯЧИЙ ЖУРНАЛ» (Off-line)        

Журнал “Малюк Котя” допоможе тобі пізнавати навколишній світ та полегшить навчання у школі. З допомогою журналу можна навчитися читати та писати, засвоїти основи англійської мови та природознавства, математики і логіки. Маленьке біле кошеня на ім'я Котя допоможе тобі поринути у цікавий і захоплюючий світ знань. Котя стане вірним другом та провідником у навколишньому світі. В журналі ти зустрінеш рубрики: “Юний Ерудит”, “А чи знаєте ви?”, “Весела Англійська”, “Цікава математика”, “Для спостережливих”, “Домашня майстерня”, “Загадки від Коті” і ще багато інших Цікавинок. https://kotya.com.ua/about-me

Хто працює над періодикою?

  Журналіст - це літературний працівник, який пише статті, оповідання для газет і журналів, робить репортажі для телебачення.

І ще одне слово - РЕДАКТОР.   РЕДАКТОР – це той, хто редагує, готує до друку видання. Він перевіряє,  чи добре написана стаття, чи всі факти і події описані вірно, чи цікаво читачам буде її читати. У кожній газеті, в кожному журналі є не один редактор, а багато, кожен відповідає за свою тему. А всі редактори разом називаються РЕДКОЛЕГІЯ (редакційна колегія, колектив редакторів) або РЕДАКЦІЙНИЙ РАДА.

Читайте газети і журнали, щоб бути в курсі всіх важливих подій у своєму місті, у своїй країні і в усьому світі!

 

📚 Шановні майбутні студенти!

У нашій бібліотеці створено інформаційну полічку для абітурієнтів-2025 ,

На цій полічці ви знайдете:

•           Опис навчальних закладів  і спеціальностей
•       Матеріали для підготовки до ЗНО/НМ
•            Календар важливих дат
•       Довідники та підручники, які допоможуть вам в підготовці до іспитів
•       Контакти навчальних закладів  Кіровоградщини.

🎓 Не відкладайте свій успіх на завтра!

Усе потрібне для майбутнього – у бібліотеці! Чекаємо саме на вас! 😊

 

Дорогі читачі!

Вітаємо вас із Новим 2025 роком!

Нехай цей рік принесе вам багато щасливих моментів, теплих зустрічей і захопливих відкриттів. Бажаємо, щоб у вашому житті завжди було місце для казки, добра та нових знань, а книги стали вашими вірними друзями й провідниками у світ мрій і пригод.

Чекаємо на вас у нашій бібліотеці, де ми разом продовжимо пізнавати нове, ділитися радістю і створювати чудові спогади.

Щасливого Нового року та чарівних свят!

З любов’ю, ваша дитяча бібліотека. 🎄📚✨