На честь кого названий День Святого Валентина досі залишається загадкою. Одна з популярних теорій свідчить, що цей день присвячений пам'яті мученика Єпископа Валентина з Терні - містечка поблизу Риму, спочатку відомого під назвою Інтерамна, - страченого близько 197 р. н.е. за часів переслідування імператора Аврелія і його прихильників.
Проте найпоширеніша легенда свідчить, що свято було назване на честь святого Валентина з Риму, священика що жив у III ст. н. е., обезголовленого 14 лютого 267 р. за наказом імператора Клаудіуса II, за проведення заборонених імператором весільних церемоній.
Багато хто вважає, що Валентин з Терні і Валентин з Риму, насправді, є однією особою..., чого ми так ніколи і не дізнаємося. Проте серйозні історики все ж таки схиляються до теорії про те, що саме «Святий Покровитель Любові» Валентин з Риму став початком традиції.
«Лікар і католицький священик Валентин з Риму розгнівав імператора Клаудіуса тим, що виконував шлюбні церемонії за часів його правління. Імператор був переконаний, що одружені чоловіки були гіршими солдатами і хотів зібрати якомога більше молодих неодружених у свою армію. Тоді як Валентин чекав страти, знаходячись в ув'язненні, його регулярно відвідувала сліпа дочка одного з тюремників. Напередодні своєї страти він залишив їй прощальне послання, підписавши його «від твого Валентина».
Легенда свідчить, що під час страти молода дівчина дивним чином знов почала бачити і змогла прочитати його послання. Чи було все так насправді чи ні, нам ніколи не дізнатися, але відомо, що зір до дівчини дійсно повернувся приблизно у той час.
В результаті, через 200 років, у 496 р. н.е. римський папа Гелесій визнав дивом випадок із священиком і сліпою дівчиною, і Валентин був канонізований церквою, а його останки - перезахоронені в церкві Св. Пракседіуса в Римі.
Історія виникнення листівок-валентинок
Через протоку Ла-Манш, в Англії, Чарльз герцог Орлеанській у 1415 р. відправив послання своїй дружині, ув'язненій у Лондонському Тауері, в якому він звертався до неї, називаючи себе як «твій Валентин». Коли чутки про це послання розповсюдилися, багато молодих закоханих, що зустрічаються таємно, почали підписувати свої листи «від твого Валентина».
Рукописні послання на початку XIX століття набули вигляду зроблених вручну громіздких і дорогих «Валентинок». У 1840 р. 19-річна Естер Хауленд із шт. Масачусетс (США) переконала батька, який займався книговидавництвом і канцелярським приладдям, надрукувати зразок невеликої «Валентинки» на папері з мереживним візерунком, який можна було б ввести в масове виробництво. Вона також умовила свого брата демонструвати листівки покупцям, коли він продавав товари батька.Естер сподівалася отримати замовлення на листівки на суму $200, але вже за місяць книга обліку продажів брата була заповнена на дивовижну суму замовлень $5 000.
За підтримки друзів вона пустила у виробництво першу лінію американських вітальних листівок, і незабаром дохід від «Валентинок» перевищував $100 000 на рік, а сьогодні понад мільярд таких листівок продається у лютому по всьому світу...
Як не дивно, але Естер Хауленд, «Мати валентинок», ніколи не була заміжньою, і померла старою дівою у віці 76 років.
Традиції святкування Дня святого Валентина в різних країнах
На відміну від України, де своїх історичних традицій Дня всіх закоханих не існує, в Італії 14 лютого називають «солодким днем», а головними подарунками там є шоколадки у формі серця, різноманітне печиво й цукерки. Приклад італійців наслідували й американці — колись у США закохані дарували одне одному марципани. Це був дорогий подарунок, оскільки марципан містив цукор, який коштував дуже дорого. З 1800 року завдяки використанню цукрового буряка американці налагодили виробництво карамелі. У День святого Валентина вони видряпували на червоно-білих цукерках слова кохання. У 50-ті роки цукерки вже продавалися в картонних коробках у формі серця.
14 лютого у Франції заведено дарувати білизну, романтичні подорожі, шоколадні муси, цукерки, рожеві йогурти, нарізану сердечками ковбасу, «щасливі» лотерейні квитки.
Популярно саме в це свято пропонувати руку і серце. Розпивши пляшку шампанського з десертом, француз дарує коханій коробочку з «фінсай» — так званою «каблучкою на заручини».
У Голландії подарунок дамі робить чоловік — зазвичай шовкову сукню. Саме 14 лютого голландські жінки мають шанс самі запропонувати чоловіку руку й серце, а якщо він не оцінить цього гарного жесту — муситиме розщедритися на подарунок.
В Уельсі закохані перед святом вирізають із дерева ложку, прикрашають її сердечками, ключами й замковими шпаринами. Такий подарунок означає: ти знайшов шлях до мого серця. До речі, в Англії вітають із Днем усіх закоханих не лише людей, а й улюблених домашніх тварин — коней, собак. А з подарунків найпопулярнішими вважаються м’які іграшки, особливо ведмежата Teddy.
Японські чоловіки перетворили Валентинів день на своє власне свято — цього дня вони одержують від жінок різноманітні чоловічі аксесуари (лосьйони, гаманці, бритви), а також шоколад «гірі» (це «обов’язковий» шоколад, який дарують братам, колегам, друзям) і шоколад «хонмей» («шоколад із перевагою», який можна дарувати лише коханому). Нерівноправність стосовно жінок виправляють у Японії через місяць, коли настає Білий день: ролі міняються, і подарунки отримує слабка стать.
А в Німеччині святий Валентин вважається покровителем не закоханих, а душевно- хворих людей. Цього дня німці проводять у каплицях спеціальне богослужіння і прикрашають лікарні червоними стрічками.
У деяких країнах свято відзначають в інший час: в Іспанії — 1 травня, а його головними символами вважають травневе дерево й королеву краси, обрану з найпривабливіших дівчат. У Бразилії — 12 червня. У Саудівській Аравії та Ірані це свято не лише не відзначається, а й суворо заборонене.
Немає коментарів:
Дописати коментар