Тарас Шевченко

Серед великих світочів духу, яких дали миру народи нашої країни, одне з перших місць належить Тарасові Шевченко (1814-1861) - геніальному синові України, чиє ім'я дорого всьому прогресивному людству. У світлі нового часу ми ще ясніше осягаємо життєвий подвиг цієї людини, унікальність його всебічно обдарованої особистості, ще повніше усвідомлюємо неминуще значення співучих і грізних його віршів, у яких і сьогодні все дихає волелюбністю, правдою, революційною гуманістичною пристрасністю, захоплює душу польотом думки, глибиною й красою почуття
Шевченко - людин трагічної й разом з тим переможної долі. Він пройшов усе крути кріпосницького пекла, однак його поезія не потонула в мороці розпачу й песимізму, неї харчував могутній дух життєстійкості, властивий самого народу. Хіба не разюче, що з безодні страждань і принижень геній поета, не втративши своєї людяності, піднявся до вершин революційної віри і ясновидіння, звідки йому відкривалися простори іншого майбутнього, століття інший, оновлену, гідної людину життя
Крізь всі життєві негоди Тарас Шевченко проніс почуття моральної чистоти, високої людяності, гарячого жалю до поневолених братів своїм і сестрам. І разом з тим знав він і не менш сильне палюче почуття гніву й презирства до поміщицького плем'я, до того що тунеядствует панскому поріддю, що, нехай і носячись українські прізвища й навіть часом «вольнодумствуя в шинках», з особливою запопадливістю піддавало, найжорстокішої експлуатації нещасних своїх земляків... Стосовно таких своїх сучасників, як і стосовно самого верховного кріпосника, коронованому, разюча, вогненна сатира поета не знала пощади
Вирослий у краї людей працьовитих, чесних, відважних, у краї визвольних козацьких і гайдамацьких повстань, Тарас Шевченко з дитячого років усвідомлював принизливість свого особистого безправ'я й безправ'я свого народу. І чи не тому з настільки загостреною силою участі й розуміння буде все життя він ставитися до людей пригнобленим, незалежно від того, до яких би націй або раси людин не належав. Іншому й побратимом до кінця днів стане для Тараса Шевченко великий російський артист Щепкин, серцевою чуйністю, пещенням обдарить український поет знедолених дітей з казахських і туркменських аулів, з півслова зрозуміє він американського трагіка Айру Олдриджа й свого товариша по солдатчині засланого польського революціонера...
Джерела:
Шевченко Т. Г. Вибрані праці: Пер. с укр./Вступ. стаття О. Гончара; Сост. і коммент. В. Бородіна; Ил. Т. Шевченко. - М.: Худож. літ., 1987. - 559 з.

Анотація: У збірник великого українського поета Т. Г. Шевченко (1814-1861) увійшли найбільш відомі вірші й поеми («Наймичка». «Марія», «Сліпий» і ін.) у перекладах А. Твардовского, Б. Пастернаку, Н. Брауна, Л. Вишеславского й інші, а також поетичні добутки написані російською мовою»