Жуль Верн «20 000 льє під водою»
(150 років від дня публікації)
Жуль Верн. Слава цього письменника така велика, що його романи читаються в усіх куточках планети. Згідно з даними ЮНЕСКО, за кількістю перекладів мовами народів світу книги Жуля Верна займають третє місце, поступаючись лише творам сценаристів студії Волта Діснея і книгам Агати Крісті.
Романи письменника стали джерелом наснаги для вчених, винахідників, мандрівників, адже майже всі його передбачення в галузі науки і техніки збулися. Ж. Верн казав: «Коли я говорю про який-не будь науковий феномен, то попередньо досліджую усі доступні мені джерела і роблю висновки на базі фактів. Що ж стосується точності опису, то у цьому відношенні я зобов’язаний численним випискам з книжок, газет, журналів, різноманітних рефератів й звітів, які в мене зібрані заздалегідь й раз-по-раз доповнюються».
Велику роль в становленні Ж. Верна як письменника зіграв Олександр Дюма, після зустрічі з яким Верн вигукнув:«Те, що він зробив для історії, я зроблю для географії!». І справді його книгами-подорожами в жанрі наукової фантастики захоплюються і сьогодні, хоча написані вони давно.
В цьому році виповнюється 150 років від дня публікації одного з найвідоміших романів Жуля Верна «20 000 льє під водою». У березні 1869 року було розпочато публікацію роману в паризькому «Журналі виховання та розваг» з передмовою автора: «Сподіваюся, що й ця подорож під водами океану збагатить і зацікавить читачів так само, як і попередні, коли не більше… Бажання хоч би там що відкрити цей цікавий, вигадливий, майже невідомий світ коштувало мені неабияких зусиль і труднощів». Складність, за зізнанням самого Жуля Верна, полягала в тому, щоб «зробити правдоподібними зовсім неймовірні речі». Роман друкувався частинами в міру написання і остання частина вийшла в червні 1870 року.
Поштовхом до написання роману був лист від Жорж Санд. У липні 1865 року Жуль Верн одержав листа від великої письменниці із подякою за надіслані романи «Подорож до центру Землі» і «Від Землі до Місяця». Молодий автор був зворушений її прихильністю. Та особливо йому запала в душу одна фраза з листа: «Сподіваюся, що незабаром Ви поведете нас у морські глибини і Ваші герої мандруватимуть у підводних апаратах, удосконалених Вашими знаннями та фантазією». Настав час реалізувати велику мрію: написати про бентежну морську стихію. Первісним сюжетом книжки було море й любов до нього, але морські хвилі, шторми — це тільки поверхня, зовнішня оболонка. Автор хотів проникнути в глибини морської товщі й дослідити безодні, де заховані незліченні багатства. «Підводна мандрівка» — таким був задум роману, але назва кілька разів змінювалася: «Мандри під хвилями океану», «25 000 льє під водою» й нарешті «20 000 льє під водою». Назва книги пов'язана не з глибиною занурення судна, а з відстанню, яку воно пройшло під водою: 20 тисяч льє складають близько 9 діаметрів земної кулі.
Письменник ретельно вивчав наукові праці про підводне плавання. У старому морському журналі за 1820 рік він натрапив на статтю, де йшлося про перші в світі «підводні човни». У середині 50-х років XVII століття французький монах Фурньє побував на Запорізькій Січі і розповів про «підводні піроги» козаків: просмолений човен перевертався, до його бортів прив'язувалися мішки з піском; повітря, яке залишалося під дном човна, вистачало, аби кілька чоловік могли непомітно підкрастися по мілководдю до ворога. Також письменник ознайомився з підводними човнами американців: механіка Вашнелла та інженера Роберта Фултона. Жуль Верн добре вивчив конструкцію підводних човнів тогочасних винахідників Аунлея, Бауера, а корабель «Плонжер» — справжній гігант — письменник бачив на власні очі. Але всі підводні човни служили військовим потребам. Американський конструктор Саймон Лейк назвав «Наутилус» капітана Немо першим цивільним підводним човном. Його так захопила ідея Жуля Верна, що він присвятив дослідженням у цій галузі все своє життя. Без сумніву, «Наутилус» капітана Немо посідає певне місце в історії підводної навігації, оскільки Жуль Верн зумів правильно визначити шляхи її подальшого розвитку й стимулював роботу винахідницької думки.
Та все ж «Наутилус» — явище літературне, тому що основним завданням письменника було втілення його власних уявлень про майбутні досягнення науки і техніки в художні образи. Розповідь ведеться від особи головного героя, французького професора зоології П'єра Аронакса. У центрі розповіді – сповнена небезпек і пригод навколосвітня подорож капітана Немо та його друзів на підводному човні ''Наутілус'', письменник яскраво змальовує розмаїття підводного світу. Він мріє про апарат, у якому люди зможуть занурюватися у морські глибини. «20 тисяч льє під водою» - роман, якому може позаздрити будь-який сучасний блокбастер. Адже в ньому є все: захоплююча історія, яка не відпускає читача до кінця оповідання, цікаві герої, колоритний фон. Майже все, описане геніальним письменником, вже стало реальністю, але його творами, безсумнівно, захоплюватимуться ще багато поколінь. Хто не читав – почитайте, не пожалкуєте!
Немає коментарів:
Дописати коментар