#тижденьпоезії2024
День 9
Криницька Алла - поет, наша землячка
Сторінка в соцмережі https://www.facebook.com/krinickaalla?locale=uk_UA
Село потроху засинало ...
Ген-ген вже сонечко" лягло."
День добігав собі до краю,
"Вмостилось" відпочить село.
Що крізь кущі...ледь-ледь блищать.
Собаки "брешуть" без зупину,
Щоб подорожніх налякать.
Зібралась молодь на "досвітки"...
Веселу чутно їхню річ.
Та ніби кішка чорна-чорна,
Ступає м'яко літня ніч.
Десь між гілок, в гаю зеленім
"Сміються" над людьми сичі.
Очима світять... мов примари,
У темних хащах по ночі.
17.03.24. м. Світловодськ. 
Я намалюю Україну... Яка була ще до війни: Лелека білий у гніздечку, А вдома доньки та сини. Де кожен день був... ніби свято, Унебі сонця ореол. Родина дружна та весела, А дітки бавились в футбол. Ходили всі гуртом до моря, Ловили рибку залюбки. Там безтурботно собі грались В пісочку милі малюки. Казан кипів, варилась юшка... І цей "божествений узвар" Із тисячів не переплутать... Немов на душеньку нектар. Вже і сусіди "підтяглися", Та скатертина із газет "Підслухувала" всі розмови, Та ні! Не видала секрет. Де кум куму так обіймає, Що верба заздрить... "сльози" ллє. Це лиш газета "помічає"... Мовчить...секрет не видає. Отак роки і пролітали, Як гарно й дружно всі жили. Враю були.... непомічали... Які щасливі ми були. Криницька Алла 19.03.23.
Я намалюю Україну... Яка була ще до війни: Лелека білий у гніздечку, А вдома доньки та сини. Де кожен день був... ніби свято, Унебі сонця ореол. Родина дружна та весела, А дітки бавились в футбол. Ходили всі гуртом до моря, Ловили рибку залюбки. Там безтурботно собі грались В пісочку милі малюки. Казан кипів, варилась юшка... І цей "божествений узвар" Із тисячів не переплутать... Немов на душеньку нектар. Вже і сусіди "підтяглися", Та скатертина із газет "Підслухувала" всі розмови, Та ні! Не видала секрет. Де кум куму так обіймає, Що верба заздрить... "сльози" ллє. Це лиш газета "помічає"... Мовчить...секрет не видає. Отак роки і пролітали, Як гарно й дружно всі жили. Враю були.... непомічали... Які щасливі ми були. Криницька Алла 19.03.23.
**** 
Жив маленький їжачок...
Жив маленький їжачок...Патріот лісного краю.
Жив спокійно, та на лихо
Прилетіла круків зграя.
Кожен дзьобом шматував
Їжачка гарну домівку.
Шкереберть усе пішло,
Все летіло на "долівку".
Хтось рядно собі забрав,
Хтось тягнув м'яку перину.
Третій каркав на ввесь ліс,
І злякав малу дитину.
Бешкетують та кричать,
Ніби це житло їх власне.
З сумом дивиться їжак,
На своє житло нещасне.
Увірвався той терпець,
Їжачок голки розправив.
Та з розгону ворогів
У "нокаут" вмить відправив.
Розлетілись хто куди
Ті ворожі "бусурмани."
Десь у "гнидниках "своїх
"Заливають" спиртом рани.
КРИНИЦЬКА АЛЛА 22.03.24.
Немає коментарів:
Дописати коментар